Його серце билося в унісон з бажанням побачити, як зростає його син, і мрією про повернення до рідного дому. Але доля звела його інакше: він обрав залишитися на передовій, жертвуючи власним спокоєм заради нашого мирного сьогодення. Два роки минуло відтоді, як Володимир Пахольчук віддав своє життя за Україну. Його ім’я назавжди закарбувалося в історії нашої держави як символ незламності та відваги.

Ми пам’ятаємо його посмішку, його мрії, його надію на майбутнє. Ми пам’ятаємо його вибір – залишитися там, де найнебезпечніше, щоб захистити нас. Його відданість присязі та своїй країні є прикладом для всіх нас. Кожен день, проведений без нього, нагадує про високу ціну, яку ми платимо за мир і свободу.

Його жертва не буде марною. Ми молимося за його душу і за всіх полеглих героїв, які віддали найцінніше. Ми безмежно вдячні за його мужність, за його жертовність, за кожен момент, який він присвятив захисту нашої Батьківщини. Його подвиг надихає нас бути сильнішими, єдинішими і незламними. Ми не забудемо. Ми будемо пам’ятати. Вічна пам’ять герою! 🙏