Штучний інтелект (ШІ) сьогодні здатен створювати напрочуд реалістичні фото, відео й навіть голоси. У Facebook, месенджерах і на різних сайтах дедалі частіше з’являються «сенсаційні» пости: хтось «сказав гучну фразу», «знайшли кадри з місця подій», або «очевидці» розповідають щось приголомшливе. Усе виглядає правдоподібно – аж поки не виявляється, що цього ніколи не було. Насправді значну частину таких матеріалів створює комп’ютер. Їх придумують, щоб викликати емоції, посіяти страх або просто зібрати більше лайків і реакцій. Інколи така брехня здається невинною – кумедна картинка, «жартівливе» відео чи «цікавий факт». Але навіть ця начебто невинна неправда допомагає авторам фейків набирати популярність, просувати свої сторінки й привчати людей не перевіряти інформацію. А це вже небезпечно.

Розпізнати підробку можна, якщо бути уважним до деталей. На фейкових зображеннях часто помітні дивні дрібниці – неприродні руки, зайві пальці, очі, що дивляться у різні боки, або розмитий фон. У відео рух губ може не збігатися з голосом, міміка виглядає «пластиковою», а світло чи тіні поводяться неприродно. Якщо фон здається намальованим або обличчя освітлене інакше, ніж решта кадру – це вже привід насторожитися.

Ще один простий спосіб – перевірити зображення у Google. Для цього достатньо скопіювати або зберегти фото й завантажити його у Google Images чи TinEye. Якщо воно вже з’являлося раніше, але під іншим підписом або в іншому контексті, перед вами – підробка. Варто також дивитися, хто опублікував матеріал. Справжні джерела мають логотип, контактні дані й історію публікацій. Якщо сторінка нова або анонімна – краще не довіряти.

У випадку з відео прислухайтесь до звуку. Штучний інтелект навчився імітувати голоси, але часто в таких роликах чути неприродні інтонації, «пластикову» мову або розрив між голосом і рухом губ. Якщо сюжет справжній, його зазвичай підтверджують офіційні сторінки, державні установи чи перевірені медіа. Один-єдиний відеоролик у невідомому акаунті – не доказ.

Якщо контент викликає сильні емоції – обурення, страх чи шок – зупиніться. Саме на цьому й тримаються фейки. Перевірте інформацію в кількох джерелах, перш ніж ділитися нею з іншими. Інколи достатньо кількох секунд, щоб зрозуміти, що перед вами – вигадка.

Сьогодні кожен користувач мережі – частина інформаційного фронту. Навіть звичайний «лайк» чи репост підробленого відео допомагає авторам поширювати неправду. Будьмо уважними, не даваймо маніпулювати собою. Штучний інтелект може створити картинку, але тільки людина здатна розпізнати правду. Розвивайте медіаграмотність та критичне мислення, щоб протистояти потокам дезінформації.