Видатний кубинський дисидент Хосе Даніель Феррер прибув до Маямі після звільнення з кубинської в’язниці. Цей крок знаменує собою важливий момент у боротьбі за права людини на Кубі.

Одразу після прибуття до Сполучених Штатів, прихильник демократії закликав до звільнення сотень політичних в’язнів, утримуваних у Кубі. Його слова підкреслюють триваючу боротьбу за свободу слова та демократичні цінності на острові.

На початку цього місяця 55-річний активіст зробив «важке рішення» виїхати у вигнання, після того, як йому повідомили, що його дружину також можуть ув’язнити, а їхнього сина відправити до установи для неповнолітніх правопорушників. Це свідчить про жорсткі методи, які застосовує кубинський режим.

У своїй заяві Міністерство закордонних справ Куби зазначило, що пан Феррер та його родина залишили країну за «офіційним запитом» уряду США, і наполягло на тому, що пан Феррер надав свою «чітку згоду». Ця заява викликає питання щодо обставин його виїзду.

Як координатор Патріотичного союзу Куби – об’єднуючої групи дисидентських організацій – пан Феррер був одним із найгучніших критиків комуністичного уряду Куби, який забороняє будь-яку політичну опозицію. Його діяльність є прикладом незламності духу у боротьбі за свободу.

Як і багато кубинських дисидентів, пан Феррер неодноразово потрапляв до в’язниці. Це підкреслює системний характер репресій проти інакомислячих.

Його ненадовго звільнили в січні після угоди, укладеної за посередництва Ватикану, в рамках якої тодішній президент США Джо Байден виключив Кубу зі списку країн-спонсорів тероризму, за кілька днів до завершення його терміну. Однак, ця свобода виявилася нетривалою.

Але пан Феррер був заарештований знову через три місяці, протягом яких він продовжував висловлюватися проти кубинського уряду, який звинуватив його у порушенні умов звільнення під заставу. Це свідчить про нетерпимість режиму до будь-якої критики.

Дисидент заявив, що після його повторного арешту «жорстокість диктатури щодо мене не знала меж». Він звинуватив тюремну адміністрацію в приниженні та катуванні. Ці свідчення викликають глибоке занепокоєння.

Інші дисиденти описали його виїзд з Куби як «примусове вигнання». Це підкреслює, що його повернення додому не було добровільним.

Державний секретар США Марко Рубіо, син кубинських іммігрантів, заявив, що «лідерство Феррера та його невпинна боротьба за кубинський народ становили загрозу для режиму, який неодноразово ув’язнював і катував його». Його слова підтверджують важливість роботи Феррера.

«Ми раді, що Феррер тепер вільний від гніту режиму», – додав Рубіо. Це висловлення полегшення та підтримки.

Він також закликав міжнародну спільноту «приєднатися до нас у притягненні кубинського режиму до відповідальності за його зловживання» та вимагати звільнення «понад 700 несправедливо затриманих політичних в’язнів» на острові, керованому комуністами. Ці заклики є важливим кроком до відновлення справедливості та прав людини на Кубі.