Судове рішення у Польщі, яке заборонило екстрадицію українця, підозрюваного Берліном у диверсії на газопроводі «Північний потік», спричинило значний дипломатичний конфлікт між Будапештом і Варшавою. Цей інцидент висвітлив розбіжності у поглядах на міжнародну безпеку та правосуддя.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто висловив своє обурення у соціальній мережі X, репостнувши публікацію польського прем’єра щодо звільнення підозрюваного. Сіярто назвав цей крок «скандальним», наголосивши, що Польща створює небезпечний прецедент, який може мати серйозні наслідки для всієї Європи. Його заява підкреслює занепокоєння щодо безпеки європейської інфраструктури та потенційного зростання терористичних загроз. Він зазначив: «Виходить, що якщо комусь не подобається якась інфраструктура в Європі — її можна підірвати. Польща фактично дала зелене світло терористичним атакам. Вони не лише звільнили, а й прославляють терориста — ось до чого дійшло верховенство права в Європі».

У відповідь на це, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський висловив незгоду з інтерпретацією свого угорського колеги, зазначивши, що Петер Сіярто спотворює суть справи. Сікорський наголосив на праві держави на самооборону у випадку агресії: «Ні, Петер. Коли іноземний агресор бомбить твою країну, ти маєш законне право на самооборону, зокрема шляхом саботажу інфраструктури, яка фінансує війну». Ця заява вказує на різне сприйняття міжнародного права та конфліктів.

Нагадаємо, раніше Окружний суд у Варшаві ухвалив рішення не видавати 49-річного українця Володимира Ж., якого розшукує Німеччина у зв’язку з вибухами на газопроводі «Північний потік» у 2022 році. Підозрюваного також було звільнено з-під варти, що стало причиною дипломатичного обурення. Це рішення викликало неоднозначну реакцію та поставило під сумнів ефективність міжнародної співпраці у сфері правосуддя.

Раніше прем’єр-міністр Польщі чітко заявив, що Варшава не видаватиме Німеччині українця, якого підозрюють у причетності до підриву «Північного потоку-2». Він наголосив, що головною проблемою у цій справі є саме будівництво російського газогону, яке він вважає провокаційним. Це рішення підкреслює політичну позицію Польщі щодо енергетичної безпеки та відносин з Росією.