Четвертий рік війни… Четвертий рік невимовних втрат… На сьогоднішній день, на жаль, 34 наших відважних земляків віддали найцінніше – своє життя – на полях битв, захищаючи незалежність України та наше право на мирне існування.

У спеціальній рубриці «ПАМ’ЯТАЄМО ВСІХ ПОІМЕННО», ми щомісяця вшановуємо Героїв нашої Пролісненської громади, зберігаючи їхні подвиги в пам’яті поколінь.

Сьогодні минає рівно три роки з того скорботного дня, коли в небесну варту відійшов наш земляк, справжній Герой:

ХАЛЯВКІН РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

Роман народився 14 жовтня 1992 року. Своє дитинство та юність він провів у мальовничому селі Коробчине. Після закінчення 9 класів місцевої школи, його однокласники та вчителі згадують Романа як надзвичайно скромного, не балакучого, але неймовірно працелюбного юнака. Він завжди намагався всіляко допомагати своїй багатодітній родині, а в старших класах вже мав досвід підробітку. Активно займався фізкультурою, як і більшість сільських дітей, знаходячи радість у русі та спорті.

Серед його захоплень особливе місце посідало малювання. Роман мав неабиякий талант до зображення тварин, створюючи дуже творчі та яскраві малюнки. Його мати, Ірина, досі дбайливо зберігає ці дитячі роботи як безцінну пам’ять.

Після школи Роман розпочав трудову діяльність, а згодом призваний до лав Збройних Сил. Він брав активну участь в Антитерористичній операції, підписавши контракт. На своєму життєвому шляху Роман зустрів кохання, одружився, і в їхній родині народилася донечка. Подружжя проживало в селищі Пролісне (колишнє Чкаловське). Роман працював у сфері сільського господарства і саме тут, у селищі, зустрів початок повномасштабного вторгнення.

Незважаючи на всі труднощі, родині вдалося вибратися з окупації та переїхати до Осиновки. Саме звідти Роман, сповнений рішучості захищати свою Батьківщину, пішов добровольцем, знову підписавши контракт, і вирушив на війну.

Варто зазначити, що його брат, Максим, також став на захист країни. На жаль, у тому ж 2022 році під Миколаєвом Максим потрапив у полон, з якого був звільнений лише нещодавно, що стало справжнім полегшенням для родини.

Маючи вже значний бойовий досвід, Роман для своїх побратимів був не просто товаришем, а надійною опорою та щирим другом. Його цінували і глибоко поважали командири за професіоналізм та відданість справі.

На превеликий жаль, 21 жовтня 2022 року Роман Володимирович Халявкін загинув смертю хоробрих, мужньо виконуючи бойове завдання. Він став одним із 34 Героїв Пролісненської громади, чиї імена навічно вписані в історію України.

Схилимо голови на знак глибокої шани! Світлий спомин про мужнього оборонця української землі назавжди залишиться у наших серцях!

На жаль, оригінальне фото Героя відсутнє. Якщо у вас є можливість надати світлину, ми будемо безмежно вдячні. Адже Роман заслуговує бути увічненим на Алеї Слави нашої громади.