Страшна війна продовжує безжально забирати життя наших хоробрих воїнів. Кожен день війни приносить невимовний біль та втрати. Сьогодні жителі громади зустріли живим коридором та провели в останню путь ще одного відважного воїна, сина української землі – Зосіменка Володимира Івановича. Це глибока та непоправна втрата для всієї громади.

Володимир Іванович народився 7 листопада 1967 року в селі Надлак, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Він здобув повну загальну середню освіту у місцевій школі, після чого був призваний до лав Радянської Армії. Служба залишила у його пам’яті медаль та спогади про особливий період життя.

Після демобілізації, прагнення до моря та морської справи привело його до міста Ізмаїл, де він здобув кваліфікацію моториста морського флоту. Хоча доля розпорядилася так, що він не вийшов у великий рейс, його прагнення до розвитку не згасло. Володимир продовжив навчання у місті Кілія, здобувши професію токаря. Кілька років він сумлінно працював на Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводі, демонструючи свою відданість справі.

Згодом доля звела його з коханою жінкою Вікторією, і він повернувся до рідного села Надлак. Тут вони створили сім’ю, виховали чудових дітей та дочекалися онуків, які безмежно любили свого дідуся. Володимир був не лише люблячим батьком і дідусем, а й надійним другом та відповідальним колегою. Його добре серце та надійність цінували колективи СТО, КП «Добробуд», ТОВ «Агро-Прім», де він працював.

21 лютого 2023 року Володимир Іванович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він віддано виконував свій військовий обов’язок, мужньо борючись за свободу та незалежність України. Його бойовий шлях пролягав через Миколаївський, Херсонський, а згодом і Донецький напрямок, який, на жаль, став для нього останнім.

З 26 лютого 2024 року наш Захисник вважався зниклим безвісти. Протягом понад року його любляча родина з надією чекала на повернення найріднішої людини. На жаль, пошуки не дали результатів. У жовтні цього року родина отримала страшну звістку: сержант, командир стрілецького відділення, загинув 26 лютого 2024 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу біля населеного пункту Красногорівка, Покровського району, Донецької області.

Це невимовне горе для рідних та близьких Героя. Неможливо передати словами глибину їхнього болю. Уся громада низько схиляє голови у скорботі, розділяючи цю тяжку втрату. Представники Надлацької сільської ради та третього відділу Голованівського РТЦК та СП висловили щирі співчуття родині загиблого воїна.

Ми безмежно вдячні Володимиру Зосіменку за його захист, за його жертовність. У нашій пам’яті він назавжди залишиться позитивним, добрим, світлим чоловіком, який безмежно любив життя, свою родину та свою Державу. Вічна пам’ять та СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЮ СЛАВА!🇺🇦🇺🇦🇺🇦