Скарлатина – це гостре інфекційне захворювання, спричинене бета-гемолітичним стрептококом групи А. Ця бактерія може призвести до серйозних ускладнень, таких як ураження нирок, ангіна, ревматизм та хронічний тонзиліт. Важливо розуміти, що саме токсин, виділений стрептококом, є причиною характерних симптомів скарлатини, а не сама бактерія. Інфекція потрапляє в організм через слизову оболонку ротової порожнини, хоча рідше може проникати через пошкодження на шкірі. Під час інкубаційного періоду бактерія активно розмножується, виділяючи токсини, що призводить до розвитку ангіни. З ротової порожнини інфекція може поширюватися на інші органи, вражаючи серце, нервову систему та нирки. Особливо вразливими до скарлатини є діти, які відвідують дитячі колективи. Джерелом інфекції може бути людина, яка хворіє на хронічний тонзиліт, ангіну, скарлатину, гломерулонефрит, стрептодермію чи інші стрептококові захворювання. Небезпеку становлять також безсимптомні бактеріоносії, які можуть виділяти стрептококи протягом тривалого часу. Найбільш заразним хворий є в перші дні хвороби. Дитина залишається заразною протягом 22 днів з моменту появи перших симптомів. Для запобігання поширенню скарлатини в дитячих колективах, рекомендується тимчасово обмежити відвідування закладу хворою дитиною. Шляхи передачі збудника включають: повітряно-крапельний (при тривалому тісному контакті з хворим), аліментарний (через харчові продукти, забруднені хворим) та контактний (через предмети побуту, такі як посуд, іграшки, засоби гігієни, або через брудні руки).

Симптоми скарлатини:
 Підвищення температури тіла до 38-40 °С, що супроводжується ознобом, головним болем, іноді нудотою.
 Розвиток гострої ангіни.
 Характерний висип на шкірі: дрібні червоні цятки на рожевому фоні, які з’являються на нижній частині живота, сідницях та внутрішніх поверхнях кінцівок. У природних складках (ліктьових, пахвових, пахових) висип може зливатися. Зазвичай висип зникає через 3-7 днів, залишаючи після себе інтенсивне лущення.
 Особливістю обличчя при скарлатині є блідий носо-губний трикутник на тлі загального почервоніння.
 Приблизно на четвертий день захворювання язик набуває яскраво-червоного кольору, стаючи схожим на «малиновий язик».

Профілактика скарлатини

Ефективної вакцини від скарлатини наразі не існує. Найкращими методами профілактики є своєчасна діагностика та адекватне лікування захворювання. Важливо також швидко виявляти хворих та безсимптомних носіїв інфекції та ізолювати їх. У дитячих закладах необхідно проводити карантинні заходи. Дітям, які перехворіли на скарлатину, не рекомендується відвідувати дитячі дошкільні установи раніше, ніж через 22 дні після зараження, і лише за умови отримання негативного результату бактеріологічного аналізу на наявність стрептокока. Крім того, важливо дотримуватися правил особистої гігієни, зокрема регулярного миття рук. Збалансоване харчування, багате на вітаміни, регулярне провітрювання приміщень та вологе прибирання також сприяють зміцненню імунітету. Фізичні навантаження, загартовування та повне лікування хронічних захворювань, таких як отит, синусит чи тонзиліт, є важливими елементами профілактики. При появі перших ознак захворювання необхідно негайно звертатися до медичного закладу.

Зважаючи на високу заразливість скарлатини та вразливість дітей, дотримання профілактичних заходів є ключовим для зниження ризику інфікування.