З кожним днем все більше підприємців, які зареєстровані в Головному управлінні Державної податкової служби у Черкаській області, обирають програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО). Ці інноваційні інструменти спрощують ведення бізнесу та забезпечують відповідність податковому законодавству.

Аби допомогти суб’єктам господарської діяльності краще орієнтуватися у використанні ПРРО, фахівці управління податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області підготували роз’яснення щодо найпоширеніших запитань, пов’язаних із цими програмними рішеннями. Розглянемо ключові аспекти застосування ПРРО.

1. Що робити, якщо ПРРО перестав працювати, але пристрій (ґаджет) функціонує? Чи потрібно повідомляти про несправність?

Відповідно до статті 5 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», під час виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій припиняється до моменту усунення несправностей. Користувач самостійно визначає працездатність свого ПРРО.

Якщо робота ПРРО відновлюється одразу після його перезавантаження (короткотермінова зупинка), програмний РРО не вважається несправним. У такому випадку Повідомлення про виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО до ДПС не надсилається. Строки та порядок подання цієї форми встановлені розділом ІІ Порядку № 317.

2. Які умови реєстрації РРО/ПРРО для фізичної особи-підприємця (ФОП), який надає послуги з використанням Інтернету з власної квартири?

Якщо місце проживання ФОП є місцем провадження підприємницької діяльності, підприємець зобов’язаний подати до податкової Повідомлення про об’єкти оподаткування (форма № 20-ОПП), зазначивши своє місце проживання як об’єкт оподаткування. Після цього на такий об’єкт може бути зареєстроване РРО та/або ПРРО. Це вимога ґрунтується на пункті 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

3. Що таке «офлайн-режим» для ПРРО та які існують обмеження?

Офлайн-режим — це режим, в якому проведення розрахункових операцій здійснюється за відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу. Існують чіткі обмеження: офлайн-режим може тривати не більше 36 годин поспіль, а загалом суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого ДПС, не більше 168 годин протягом календарного місяця. У такому режимі створюються електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери з попередньо сформованого ДПС діапазону.

• Особливі умови: На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили дозволяється використовувати офлайн-режим та діапазон фіскальних номерів із перевищенням законодавчо встановлених строків.

4. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?

Відлік часу роботи ПРРО в режимі офлайн починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про початок переведення ПРРО в режим офлайн. Він триває до дати та часу, зазначених у повідомленні про завершення режиму офлайн. Також відлік продовжується між цими повідомленнями, якщо фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

Згідно зі статтею 2 Закону № 265/95-ВР, розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів, отримання (повернення) коштів, торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Приклади розрахункових документів включають касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункову квитанцію, проїзний документ тощо. Документ може бути створений у паперовій та/або електронній формі та має бути зареєстрований у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.