Питання забезпечення населення якісною питною водою на сьогоднішній день є актуальним та досить проблемним. Згідно гігієнічних вимог питна вода, призначена для споживання людиною, повинна бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Вважається, що найкраща якість характерна для артезіанських вод, які розташовані на великій глибині від поверхні землі і є захищеними від зовнішнього забруднення, проте значна частина мешканців, особливо садибної забудови, для господарсько-питного водопостачання використовує воду з криниць (як приватних, так і громадських).

Згідно санітарних вимог, колодязі слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби. Слід також ізолювати колодязь від проникнення дощових і талих вод, спорудити перехоплюючі канави. Стінки колодязя бажано облаштовувати бетонними або залізобетонними кільцями, які мають бути щільними. Підводну частину стінок колодязя потрібно  заглиблювати у водоносний горизонт не більше, ніж на один метр.Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення, влаштовується не менш, як на 0,8 м вище поверхні землі. Оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку. Навколо колодязя необхідно робити глиняний замок або бетонувати майданчик (радіусом не менше 2 м) з ухилом від колодязя. Біля колодязя слід розмістити підставку для відер.

Власникам приватних криниць необхідно контролювати якість та безпечність питної води, адже незадовільна якість води може негативно вплинути на здоров’я. Нагадаємо, що підвищена жорсткість води викликає проблеми в суглобах (артрит), утворення каменів в нирках і жовчному міхурі, захворювання серцево-судинної системи тощо. Підвищений вміст нітратів може призвести до таких серйозних захворювань, як метгемоглобінемія (в організмі відбувається кисневе голодування), онкологічні захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення роботи підшлункової та щитовидної залоз, серцева недостатність, захворювання нирок. Наявність у воді кишкової палички або бактерій групи кишкової палички може викликати гастроентероколіт, основними симптомами якого є біль у животі, нудота, блювання, підвищена температура тіла, пронос, слабкість.

Враховуючи викладене, з метою профілактики вищезазначених захворювань рекомендуємо:

• утримувати криниці в належному санітарно-технічному стані, звернути увагу на наявність герметичної відмостки, накриття, підставки для відра та чистого відра;
• використовувати для питних потреб воду з криниць лише після отримання інформації щодо її відповідності діючим санітарним нормам на підставі проведених лабораторних досліджень;
• у разі невідповідності якості води нормативним показникам, звернутись в спеціалізовану організацію з метою проведення очистки та дезінфекції криниці;
• не допускати облаштування поблизу криниць вигрібних ям, надвірних туалетів, гноєсховищ, а також миття транспорту та вигул тварин (птиці);
• для питних потреб вживати лише кип’ячену воду;
• використовувати у побуті фільтри для очистки води, адже їх правильне застосування значно покращує якість питної води.

Пам’ятайте, що дотримання таких простих рекомендацій допоможе вам уникнути захворювань, пов’язаних із вживанням питної води!

            Подільське районне управління ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області