Село Троща є одним із волонтерських осередків Вільшанської громади. Його мешканки, об’єднані в любительське об’єднання «Берегиня» при місцевому Будинку культури, постійно надають неоціненну підтримку українським воїнам-захисникам. Це волонтерство є яскравим прикладом згуртованості громади заради спільної мети.

У вільний від основної роботи час учасниці гуртка «Берегиня» виготовляють та передають на фронт надзвичайно важливі речі: маскувальні сітки, грілки, окопні свічки, рукавиці, устілки, горіхово-медові суміші з сухофруктами та багато іншого. Ця діяльність, як розповідає голова громади Сергій Мельник, стала невід’ємною частиною життя громади, демонструючи її небайдужість та активну громадянську позицію.

«Щира вдячність цим жінкам, які створили справжній волонтерський швейний цех, де виготовляють усе необхідне для армії. Вони також шиють жовто-сині прапори, які використовуються для потреб громади, зокрема під час патріотичних акцій. Ці державні атрибути, які ми ще називаємо прапорами Перемоги, відправляємо й на фронт нашим воїнам разом з медикаментами, засобами гігієни, домашніми стравами тощо. Трощанські волонтерки також шиють на замовлення бійців плащі-намети й почали виготовляти маскувальні халати», – наголошує Сергій Мельник.

Для пошиття маскувальних халатів спеціальну тканину жінкам-майстриням привіз директор Трощанського ліцею Олег Маляр. Це ще один приклад ефективної співпраці між установами та волонтерськими рухами громади.

«Наш заклад постійно співпрацює з волонтеркою із села Бурківці сусідньої Краснопільської громади Тетяною Піщук, чоловік якої нині воює на фронті. Вона надає нам необхідні матеріали для виготовлення маскувальних сіток, які плетуть наші вчителі, учні та технічний персонал. Нещодавно ми відправили на передову понад 100 квадратних метрів сіток. Натомість волонтерка передала для пошиття маскувальних халатів 250 метрів тканини, яку я доставив нашим жінкам-майстриням», – зазначив Олег Маляр.

Плащі-намети трощанські волонтерки почали виготовляти ще у 2023 році, а от маскувальні халати шиють уперше. Ця нова ініціатива свідчить про адаптивність та постійний пошук нових способів допомоги армії.

«Для виготовлення маскувальних халатів ми використовуємо лекала, які наша колега Олена Островська розробила для пошиття плащів-наметів ще два роки тому. Разом із техпрацівницями старостату та Будинку культури Таїсією Журавльовою і Галиною Колесник ми вирізаємо тканину за цими викройками й вже легко справляємося з роботою», – розповідає директорка Трощанського сільського Будинку культури, очільниця любительського об’єднання «Берегиня» Любов Олійник.

«Для пошиття маскувальних халатів використовується спеціальна тканина, яка легка, але дуже міцна, – пояснює художня керівниця Трощанського будинку культури Олена Островська. – Ми фіксуємо її на липучках, робимо капюшон на зав’язках, а також шиємо спеціальні сумочки, які кріпляться до пояса стрічкою, щоб бійцям було зручно переносити халат».

За словами майстрині, якість тканини для пошиття маскувальних халатів і плащів-наметів різниться: для плащів використовують цупкішу, грубшу тканину, а для халатів — легшу. Волонтерки шиють вироби з кількох видів матеріалів, підбираючи кольори залежно від пори року: білий зимовий камуфляж, а також камуфляж кольору хакі, під відтінки трав і дерев. Це забезпечує максимальну ефективність маскування в різних умовах.

Одночасно з пошиттям маскувальних халатів трощанські майстрині продовжують виготовляти й плащі-намети. У холодну дощову пору року ці вироби особливо потрібні нашим захисникам, забезпечуючи їм захист від негоди та сприяючи ефективності виконання бойових завдань.

«Нещодавно одне з наших місцевих товариств «Кусто Агро Фармінг» закупило для нас 100 метрів наметової тканини, з якої продовжуємо шити плащі-намети. Раніше ми працювали на звичайних домашніх побутових машинках, яким було важко справлятися з цупкою тканиною. Згодом волонтери подарували нам професійну швейну машинку, а пізніше голова громади Сергій Мельник, завдяки своїм закордонним друзям-благодійникам, допоміг придбати ще одну. Тож тепер шити стало набагато легше», – розповідає бібліотекарка Трощанської сільської бібліотеки Людмила Костюк.

За день трощанські майстрині виготовляють у середньому чотири-п’ять плащів-наметів. І це вже не перше замовлення, яке вони виконують для військових цього року. А за два роки волонтерки пошили вже близько 400 плащів-наметів, які передали на передову українським захисникам. Перші сім маскувальних халатів цими днями теж відправили на фронт. Ця плідна робота волонтерів Трощанської громади є вагомим внеском у нашу спільну боротьбу за перемогу.

До благодійної справи активно долучаються й жителі села Троща. У місцевих магазинах встановлені скриньки для збору коштів, куди трощанці та інші небайдужі люди жертвують гроші на потреби ЗСУ. Ця колективна підтримка є потужним стимулом для волонтерів та ще одним свідченням єдності українського народу.

На зібрані кошти майстрині замовляють необхідну фурнітуру – нитки, липучки, голки, шпульки та інші матеріали, щоб і надалі шити вироби для захисників. Це дозволяє їм забезпечувати безперебійний процес виробництва та оперативно реагувати на потреби армії.

Трощанські «Берегині», як і багато жителів Вільшанської громади, продовжують невтомно працювати заради спільної мети – підтримки українських воїнів. Їхня праця – це не просто рукоділля, а прояв глибокої поваги, безмежної вдячності та непохитної віри в Перемогу України. Кожен шов, кожна сплетена сітка – це цеглинка в фундамент нашої майбутньої перемоги.

« повернутися