Неможливо підібрати слова, аби висловити той біль, що стискає серце кожного з нас, коли черговий Герой – наш земляк – залишає поле бою на землі й приєднується до Небесного Війська. Олександр Пасічник, справжній патріот та відважний захисник, воїн Збройних Сил України, віддав своє життя за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі. Понад рік і сім місяців рідні жили у нестерпному очікуванні та болісній невизначеності, адже Олександр Анатолійович вважався зниклим безвісти з березня 2024 року. Пасічник Олександр Анатолійович народився 8 січня 1985 року в селі Буки на Сквирщині. Тут минули його дитинство, шкільні роки та юність. Закінчивши дев’ять класів Буківської школи, Олександр здобув репутацію доброї, щирої та працьовитої людини. Він мав «золоті руки»: копав і чистив криниці, робив покрівлі, допомагав людям у господарських справах. Певний час Олександр Пасічник працював трактористом у Великоєрчиківському господарстві, обробляючи землю. У вільний час любив риболовлю та спілкування з друзями. Із початком повномасштабного вторгнення, 16 серпня 2023 року, Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у військовій частині А4163 на посаді стрільця-снайпера 2-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу механізованої роти 7-го батальйону. 10 березня 2024 року обірвався зв’язок із Героєм. Спочатку рідні отримали повідомлення — «зниклий безвісти». На жаль, згодом стало відомо, що Олександр Пасічник загинув того ж дня, 10 березня 2024 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Іванівське на Донеччині. У тяжкій жалобі та невимовному горі залишилися найрідніші: мама — Валентина Миколаївна, тато — Анатолій Васильович, сестра — Наталія, племінники Артем і Вероніка, а також вся родина. Вічна пам’ять і слава Герою, який віддав своє життя за Україну. Низький уклін та щира подяка рідним за сина, брата, людину, що стала символом мужності й любові до Батьківщини. Втрата Олександра Пасічника – це глибока рана для його близьких та всієї громади. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.