🕯 25 жовтня Опішнянська громада схилила голови у скорботі, проводжаючи востаннє Захисника України рідними дорогами та стежками. Віталій Волощенко, житель села Батьки, повернувся до рідної домівки «на щиті».

Від самого ранку, здавалося, саме небо тужить за Героєм, ніби розділяє з усіма біль утрати. Вулиці рідного села наповнилися скорботною тишею, коли громада утворила живий коридор пошани, зустрічаючи свого Героя зі сльозами на очах…

Боронячи Батьківщину та рятуючи побратимів, Віталій загинув 16 жовтня 2025 року. 3 листопада йому мало б виповнитися 42 роки. Його мужність та відданість справі захисту України назавжди залишаться в пам’яті. Віталій Волощенко віддав найцінніше – життя, аби захистити життя інших.

Зі слів побратимів, він був мужнім, дисциплінованим і відданим службі воїном. Завжди йшов першим туди, де було найнебезпечніше, ніколи не залишав своїх. Його героїзм та самопожертва стали прикладом для багатьох. Саме ціною власного життя Віталій врятував товаришів під час бою поблизу одного з населених пунктів, де було «гаряче». Вже 22 жовтня цей населений пункт було звільнено – в тому числі і завдяки його героїзму та самовідданості. Цей подвиг назавжди закарбується в історії українського народу, як свідчення того, наскільки важлива боротьба за свободу та незалежність.

Опішнянська громада глибоко сумує разом з родиною Віталія Волощенка. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за нашу державу. Вічна пам’ять і вічна шана Герою України. Пам’ять про Віталія назавжди житиме у серцях кожного з нас, як нагадування про ціну миру та безпеки, за яку він боровся. Його ім’я стало символом незламності та патріотизму.