🕯️ Новий Биків попрощався з Героєм України Сергієм Мринським🇺🇦

Сьогодні плакало небо, сьогодні кровоточили серця від болю…❣️ Новобасанська громада провела в останню путь свого Захисника — Мринського Сергія Валентиновича, який тривалий час вважався безвісти зниклим. Ця подія глибоко торкнулася кожного мешканця громади, адже втрата Героя — це рана на серці всієї України.

Сергій народився 12 вересня 1976 року в мальовничому селі Новий Биків. Тут минуло його дитинство, тут він здобував знання, тут пізнав перші уроки праці та справжньої дружби. Після гідної служби в десантних військах, Сергій Валентинович чесно трудився на рідній землі. Він був майстерним у своїй справі, завжди доброзичливим, справедливим і ніколи не відмовляв у допомозі тим, хто її потребував. У вільний час полюбляв спокійні заняття, такі як риболовля, мисливство, і цінував тихі, щирі бесіди з друзями, що свідчить про його глибоку й багатогранну особистість.

У липні 2024 року, коли ворог люто сипав вогнем по нашій землі, Сергій Мринський, не вагаючись, став до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, демонструючи свою незламну волю до захисту Батьківщини.

Місяць і три дні тривала героїчна сторінка його фронтового життя. Як швидко й жорстоко забирає життя війна, керована нелюдами😭. Сотнями, тисячами… Кожен такий день — це невимовний біль для мільйонів українців.

23 серпня 2024 року, під час виконання надважливого бойового завдання біля населеного пункту Водяне на Донеччині, Сергій загинув. Довгі місяці рідні з надією чекали на звістку — і лише 17 жовтня 2025 року з’ясувалося, що Герой спочив того ж серпневого дня, залишивши по собі вічний біль і пам’ять. Сергій Мринський, наш Герой, назавжди залишиться в наших серцях.

Без батька залишилися його сини, без брата — сестра. Рідне село зустрічало свого Захисника живим коридором, із квітами, сльозами та схиленими головами, віддаючи шану його подвигу. Заупокійна служба відбулася в Успенському храмі, на стінах якого ще збереглися сліди рашистських куль — болюче нагадування про ціну, за яку віддав життя наш воїн😓.

Біля храму відбувся мітинг-реквієм, де прозвучали прощальні слова.

Виступив голова Новобасанської громади Микола Дяченко:

– Коли прийшла біда до нас у державу, він одягнув форму й став на захист Батьківщини. Коли ми отримали звістку в 2024 році, що він зник безвісти, до останнього плекали надію, що зустрінемо його живим🙏. Але жорстока війна забрала його💔. Він поклав своє життя на полі бою за свободу, незалежність, майбутнє нашої держави. Сьогодні холодно й мокро, але саме в цей час, у таких умовах — у бліндажах і окопах — воїни України захищають нас з вами. Тому й надалі маємо допомагати, підтримувати Збройні сили України 🇺🇦. Низько схиляємо голови перед пам’яттю Героя.

Виступив староста Новобиківського старостинського округу Ігор Костоваров:

– Вічна шана Героєві за його подвиг, за те, що загинув, захищаючи Україну й кожного з нас, майбутнє наших дітей. Ми всі схиляємо голови в скорботі й сумуємо разом із рідними.

Від побратимів і себе особисто слово про відважного воїна сказав офіцер першого відділення Ніжинського районного ТЦК та СП Олександр Шикута:

– Вічна слава нашому воїну, який знайшов у собі сили в цю лиху для України годину підняти зброю і стати на наш захист. Військовослужбовець 72-ї бригади, яка носить ім’я Чорних Запорожців і гасло якої – «Україна або смерть», віддав життя під час виконання бойового завдання на далекому Сході України. Він не просто віддав своє життя – життя у нього жорстоко забрали військові окупанти, які прийшли на нашу землю і чомусь вирішили, що будуть тут панувати. Дорога сумуюча родино, від командування ЗСУ прийміть щирі співчуття з приводу непоправної втрати. Його подвиг завжди пам’ятатиме вся Україна, пам’ятатимуть наступні покоління.@@@@

Квіти пам’яті лягли на жовто-блакитний стяг, Героя проводжали всією громадою. Поховали Сергія Мринського з військовими почестями в рідному селі.

Холодний осінній вітер торкався прапора над могилою, а з ним — ніби сам Господь прощався з сином України. Сергій Мринський повернувся додому… не як син, брат, батько — а як Герой України🇺🇦

Його ім’я житиме в пам’яті вдячних сердець❤️. Герої не вмирають — вони стають світлом, що веде нас крізь темряву💛💙.