Сьогодні минає два роки від дня загибелі нашого мужнього захисника України – Тараса Петришина. Ця сумна дата нагадує нам про подвиг та самопожертву тих, хто стояв на сторожі нашої незалежності. Тарас Петришин, який народився у 1992 році, все своє життя прожив у рідному селі Росільна. Його знали як надзвичайно скромну, щиру, завжди усміхнену та працьовиту людину. Багато хто з тих, хто знав Тараса, з теплотою згадують його доброту та життєрадісність.

30 червня 2022 року Тарас прийняв рішення стати на захист Батьківщини, вступивши до лав Збройних Сил України. Він із відвагою та честю виконував свій обов’язок, неодноразово брав участь у найзапекліших боях, зокрема під Бахмутом, де українські воїни демонстрували незламний дух. Тарас Петришин завжди залишався оптимістом, навіть у найскладніші моменти війни. У розмовах з мамою він часто повторював слова, які стали пророчими: “Хто, як не ми, буде стримувати цих загарбників.” Ці слова відображають його глибоке розуміння відповідальності за майбутнє країни.

Життя героя обірвалося 26 жовтня 2023 року під час запеклого бою поблизу села Вербове, що на Пологівщині Запорізької області. Там, на полі бою, Тарас Петришин віддав своє найцінніше – життя – за вільну Україну. У той день все село Росільна завмерло від невимовної скорботи. Пішов з життя молодий, чесний, добрий хлопець, який мав мрії, великі плани на майбутнє та збирався одружитися.

Незважаючи на ранню смерть, Тарас назавжди залишиться в наших серцях як яскравий символ мужності, відданості справі та незламного героїзму. Його ім’я житиме в пам’яті вдячних українців та у вільній Україні, яку він захищав до останнього подиху. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за нашу свободу.

🕊 Вічна слава і світла пам’ять Герою – Тарасу Петришину. Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо. 💙💛