Із фондової збірки Музею «Дрогобиччина» в історичному відділі відкрили виставку унікальних робіт лемківських майстрів – «Різьблений лемківський світ».

Музейна збірка дерев’яного різьблення зберігає пам’ять про видатних майстрів Івана та Василя Кіщаків, Павла Одрехівського, Онуфрія Сухорського, Андрія та Степана Орисиків, Миколи Бердаля, Данила Долинського, Федора Стецяка, Юрія Потоцького, Івана Іляша. Всі вони родом з етнічної Лемківщини, із сіл Вілька і Балутянка Сяноцького повіту (тепер Кросненське воєводство в Польщі), де лемківська різьба набула найвищого розвитку.

Проте внаслідок примусового виселення лемків у 1944-48 роках було депортовано цілі династії родин різьбярів, а згодом кращі лемківські різьбярі переселились, зокрема, до Львова, Моршина, Трускавця. Переселенці зберегли не лише свої етнічні традиції, лемківську говірку, давні пісні, а й мистецтво різьблення, яке постійно розвивалось та вдосконалювалось.

Завідувачка відділу історії Зоряна Кордуба ознайомила присутніх з історією музейної колекції лемківської різьби. Чудові різьблені роботи викликали щирі емоції, цікаві дискусії та роздуми про лемківський край.

Про історію та багатогранну культуру лемків розповідали голова Дрогобицького осередку товариства «Лемківщина» Петро Сметана, очільниця відділу туризму Управління культури та розвитку туризму Ірина Партика. Душевну красу лемків відзначила Ірина Бердаль-Шевчик із славної родини непересічних майстрів Бердалів. Родинними щемливими спогадами ділилися Галина Луцька, Ігор Федоронько та Любомир Хамуляк. Щиро захоплювався колекцією лемківського різьбярства Лесик Душенко з Лєгніци, який в процесі створення приватного етнографічного музею.

Серед експонованих робіт – не лише традиційні орли-беркути, але й герої повісті Івана Франка «Захар Беркут» та поем Тараса Шевченка «Катерина» й «Гайдамаки». А також сцени з українських народних казок роботи Василя Шпака та багатьох інших майстрів.

Виставковий проєкт триватиме впродовж двох місяців.

Світлини – Ігор Фецяк.