У світі боротьби за справедливість, волю і незалежність, де щоденні виклики та негаразди випробовують нас на міцність, є люди, дії яких стають справжнім маяком надії. В їх числі наша волонтерка із с. Лукашівка Олеся Муравська.
Щойно вона повернулася зі Сходу, з самого пекла війни.
Сама за кермом автомобіля , подолала сотні кілометрів і доставила свого чоловіка, Леоніда Муравського після оперативного втручання, до військового формування, у якому він несе службу з початку широкомасштабного вторгнення , з березня 2022 року.
З того часу її серце не знає спокою, з того часу вона стала волонтеркою. Кожен сам для себе обирає шлях до перемоги. Свій вибір зробила і Леся Григорівна. Скільки разів доводилось їй відвозити бійцям замовлення, саме необхідне для них, чути слова вдячності і запевнення – «Все буде Україна!», відчувати обійми, які допомагали триматися навіть у найважчі дні.
Важка поїздка видалась цього разу. Побувала у 1 зоні лінії фронту, що на Донеччині. Стела на в»їзді до м. Покровськ вже кілька місяців, як стала закритою, та не для неї.
З Богом і під покровом густого туману побувала у бійців 35 БрМП, 60, 115 ОМ бригад та відвезла їм найнеобхідніше – будівельну плівку, засоби гігєни, шкарпетки, берестівську випічку, їжу у тетропакетах, продукти харчування…
Коли поверталась назад, на КП один з бійців їй порадив, як добереться додому, випити доброго вина за свій другий день народження.
Такий небезпечний шлях вдалось цій жінці подолати по ту сторону.
Пані Леся везла додому слова вдячності від захисників.
В свою чергу, дякує кожному, хто всі ці роки стоїть разом і підтримує ЗСУ, кожному, завдяки кому поїздка стала можливою : міській владі, в особі голови Віктора Бичкова, ВГ «Разом ми сила» , аграрію Олексію Гребенюку, берестівським трудівничкам, Ларисі Бондарець із зозівськими волонтерами, підприємцю Олександру Коцяку, волонтерам Вінницького ліцею №27, пані Олені Рєзнік.
На фронті Олеся Муравська отримала замовлення на маскувальні сітки, тому одразу з лукашівськими трудівницями взялась до роботи.
Наша віра, терпіння і єдність допомагають триматись бійцям навіть у найважчі дні.
Так, ці роки були нелегкими. Але ми вистояли. І тримаємось далі.
Ми говоримо про відповідальність, силу і витримку, що тримають Липовецьку громаду.
Ми сильні разом!