ЕКСПЕДИЦІЯ У ПОЛИЦЬКУ ГРОМАДУ
Як їхати на Вараш, проїжджаєте Полицьку громаду – громаду зі своїми цікавими звичаями і традиціями. Там познайомилася із двома жіночками, які за-молоду були коровайницями – сестрами Серховець Антоніною Василівною 1948 р.н. і Зекер Надією Василівною 1936 р.н. із с. Іваничі та Давидчик Надією Минівною 1956 р.н. із с. Сошники, яка веде активне церковне життя, знає багато поминальних традицій. Серед молодших носіїв традицій – жінки-волонтерки, які щодня плетуть сітки у Будинку культури с. Полиці, а також місцева жителька – начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Полицької сільської ради Ольга Красненко 1980 р.н.
Серед збережених до сьогодні традицій, що побутують у громаді:
☑️Традиція Святвечора задобрювання плодових дерев, які погано родять: господиня дому пече п’ять млинців, з’єднаних між собою (у вигляді квіточки), замотує у папір і кладе котрійсь своїй дитині за пазуху. Господар дому із дітьми виходять у сад, ходять навколо дерева і обв’язують перевесло з прямиці (солома яка не була під механічними діями) те, яке погано родить, приговорюючи, мовляв, “не будеш родити, то не другий рік не буде млинців”. При цьому дитина виймає млинця з-за пазухи і всі з’їдають його біля дерева. Перезву знімають перед Великоднем, коли обробляються дерева;
☑️традиція супроводу 8 жінок зі свічками похоронної процесії. Їх обирають з поміж присутніх біля покійника жінок, у яких вже немає місячних. Їхня функція супроводжувати із запаленими свічками усі дії під час похорону – вдома, церкві, на кладовищі. На сороковини їх обов’язково треба запросити на жалобний обід, “бо вони світили дорогу покійному/покійній”;
☑️традиція Дідів – приготування вечері у поминальні дні (батьківські суботи) і Святвечір, на які, згідно релігійних уявлень, приходять померлі. Готуються обов’язкові страви – борщ із грибами і каша (або кутя на Святвечір). Після вечері кожен свою ложку встромляє у кашу (кутю) і накритий стіл залишають наніс,ищоб померлі родичі повечеряли.
🤝Також познайомилася із Світлана Бачинська, завідувачкою Іваничівською публічно-шкільною бібліотекою, яка, окрім бібліотечної справи, активно займається етнографією та дослідженням історії свого села. А ще мала цікаву зустріч із освітянином, дослідником національно-визвольної боротьби у Полицькій громаді Дукачем Миколою Васильовичем. Чоловік розповів історію знайдення решток повстанців та провів до пам’ятного знаку, де був здійснений розстріл більше двох десятків вояків УПА – у 1944 році на перший день Великодня вони повернулися до своїх рідних відсвяткувати Велике Свято, а їх чекала облава…
🫂Це була надзвичайно плідна на зустрічі, знайомства і розмови поїздка. Дякую за запрошення і організацію на високому рівні експедиційної поїздки моїй шановній колезі – директору КЗ “Центр культурних послуг” Полицької сільської ради Ганні Стельмах, яка сама є активною дослідницею народних традицій та знаною популяризаторкою аматорського мистецтва, багаторічною працівницею культури і незамінною організаторкою культурного процесу в громаді. А також велике спасибі начальнику відділу освіти, культури, молоді та спорту Полицької сільської ради Ользі Красненко (Оля Красненко ❤️) за комфортну роботу протягом експедиційного дня і взагалі – за гідну позицію щодо важливості культури у своїй рідній громаді! Дякую їхній культурній команді за допомогу, сприяння і спільнодію!🫶🏼
☝🏼Усі матеріали цієї експедиції є тепер в КЗ “Рівненський обласний центр народної творчості” РОР