ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ КУЛЬТУРИ ТА МАЙСТРИ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА!

Напередодні ви відсвяткували професійне свято, але пройшло воно не з музикою та аплодисментами, а крізь тишу вимушеної розлуки з рідним домом. Ви були змушені покинути сцену, але ви не залишили найголовнішого — свою місію. У час, коли війна важким тягарем лягає на плечі кожного з нас, ви зберігаєте наше духовне коріння та культурні надбання. Саме завдяки вам не втрачається те, що формує українську ідентичність і тримає наш народ разом, де б ми не перебували.

У скринях, коробках, ретельно зібраних документах і книгах ви несете з собою пам’ять нашої громади. Ви зберігаєте голос нашої землі, її пісні, традиції, обличчя — щоб одного дня повернути їх додому, не знищеними, не забутими.

Те, що ви робите сьогодні, — це велика праця. Без гучних сцен і овацій, без святкового освітлення…Просто з любов’ю. З болем. І з вірою.

Дякую за вашу відданість, терпіння та любов до своєї справи. За те, що навіть у скрутні часи ви лишаєтеся хранителями нашого духу.

Адже культура живе там, де її бережуть. А ви — ті, хто зберігає її для майбутнього.

Бажаю вам міцності духу, тепла в душі, підтримки поруч, віри у Перемогу і найскорішого повернення додому. Нехай той день, коли ми повернемося, буде світлим і мирним. І тоді все, що ви зберегли, знову оживе — для наших дітей, для нашої пам’яті, для майбутнього України.

З повагою,
Покровський селищний голова
Світлана СПАЖЕВА