Війна продовжує свій страшний і нещадний лік, вкотре наголошуючи, про страшну реальність сьогодення…
Сьогодні Теплицька громада зустріла та провела в останню земну дорогу ще одного захисника України – Юрія Гребенюка, який героїчно загинув захищаючи мирне небо над нашою державою.

Народився Юра 27 травня 1981 року в селі Шевченківка. В Комарівці закінчив школу. Продовжив навчання у Теплицькому аграрному ліцеї. По закінченню навчання працював у місцевому агроформуванні різноробочим. Згодом переїхав до Києва, там одружився і проживав.

11 серпня 2025 року Юрія мобілізували до лав ЗСУ. Служив на посаді водія десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу у складі 95-тої окремої десантно-штурмової бригади.

За словами командира частини – в ході виконання бойових завдань Юрій завжди був вірний військовій присязі, у бою виявляв стійкість та мужність. За час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Мав добрий рівень мотивації.

Загинув боєць 6 листопада 2025 року внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Юнаківка Сумської області.

Захиснику навіки 45… Сьогодні він назавжди повернувся до батьківського дому НА ЩИТІ…

Церемонія прощання відбулася з усіма військовими почестями. Прапор України, що вкривав домовину Захисника вручили дружині як символ держави, якій вірно і до останнього подиху служив її чоловік. Побратим, військовий капелан, передав матері Юрія прапор 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка, в якому служив її син.

Із військовими почестями загиблого воїна провели в останню земну дорогу. Три постріли почесної варти сповістили, що тут, в селі Комарівка, навіки спочив Воїн, який загинув за Україну.

Теплицька громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким Юрія. Разом з вами схиляємо голови у скорботі та розділяємо біль втрати.

Нехай доброю і світлою буде пам’ять про Юрія Гребенюка, нехай в мирі спочиває його добра душа.

Пам’ятаймо ціну кожного тихого ранку, кожного мирного дня…