Сходи з’являються наприкінці березня – в травні, цвіте з середини липня до жовтня, плодоносить у вересні – листопаді. За зовнішнім виглядом нагадує полин звичайний.

Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості. Від материнської рослини насіння може переноситися на значні відстані з водними потоками (талими водами навесні, по струмках, ярах, річках). Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом.

Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, луки, пасовища. Часто зустрічається на узбіччях залізниць, шосейних і ґрунтових доріг, по берегах річок і ставків.

Шкодочинність рослини в районах масового поширення винятково велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, засмічення їх врожаю, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров’я людей.

Амброзію полинолисту цілком справедливо можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. Адже пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз або «сінну пропасницю». У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення.

Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої мають агротехнічні методи боротьби: на дуже засмічених амброзією землях кращим заходом з очищення ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70-80 %.

На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію слід прополювати і скошувати не менше 3-4 разів за літо, а на великих площах застосовувати гербіциди.

Не будьте байдужими – знищуйте небезпечний карантинний бур’ян!                   

Державний  фітосанітарний інспектор-провідний спеціаліст  ГУ     Держпродспоживслужби у  Львівській області  Шльомський І.С.