День пам’яті жертв Голодоморів

Сьогодні ми схиляємо голови перед мільйонами українців, чиї життя були знищені штучним голодом. Голодомор 1932–1933 років і масовий штучний голод 1921–1923 і 1946–1947 років – це навмисний злочин проти нашого народу, його коріння, його пам’яті та майбутнього.

Ми згадуємо дітей, які так і не виросли. Цілі родини, які перестали існувати. Спорожнілі хати, у яких стих сміх. Незасіяні поля, що мали дарувати життя, а стали мовчазним свідком смерті. Цей біль пройшов крізь покоління і залишив слід, який неможливо забути.

Сьогодні ми відчуваємо цей біль ще гостріше. Бо знову бачимо покинуті домівки, мовчазні двори, незорані поля. Знову відчуваємо страх і розпач, що приходять туди, де мало би бути мирне життя. І саме це робить нашу пам’ять ще міцнішою, а нашу боротьбу ще усвідомленішою.

Запалімо сьогодні свічку пам’яті як символ скорботи, вдячності та незламності українського духу.

Вічна і світла пам’ять усім загиблим. Пам’ятаємо…