Ми зараз живі, бо нашим предкам пощастило вижити.
.
Вони знайшли можливість не вмерти.
.
Так, про це страшно говорити.
Але радянська влада свідомо убивала українців штучним Голодом.
І по сей день вони називають Голодомор «неврожаєм».
Ми зараз живі, щоб стати голосом усіх тих, чиє життя назавжди обірвалося.
.
«Чорні дошки», в яких люди були повністю приречені на вимирання і сходили з розуму; «Торгсіни», в яких вимінювали сімейні цінності за кусок хліба і змушували бідних голодних жінок продавати своє тіло за кілограм цукру;
розкуркулення;
нереальні плани хлібозаготівлі;
вбивчі закони про «5 колосків»; переслідування;
штучно створені умови, щоб, навіть ті, хто дістався у місто— мерли на вулицях.
.
Цих злочинів безліч.
.
Російська система будувала свою імперію зла на кістках, крові і грошах українців.
Тільки «Торгсіни» за 2 роки Голодомору (32-33 років) заробили понад 39 мільйонів золотих рублів. На ці гроші Союз будував заводи на своїх територіях, де знову ж таки, каторожно працювали репресовані українці.
.
Про Голодомори брехали, а величезну смертність від Голоду перекладали на самих українців, буцімто вони мруть,
бо антикомуністи.
Смерть від Голоду фіксували, як смерть від розладів харчування/від старості/старечий маразм/приписували якусь хворобу.
.
Сьогодні ми живі є голосом тих, мільйонів людей, яких убив Голод 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років.
.
Ми маємо розказувати правду на увесь світ, щоби винуватець був покараний за всі злочини і минулого, і теперішнього.
Ми маємо розказувати правду самим собі, бо це є наша спільна правда й біль. Це наша вакцина від популізму й брехні.
.
Запалюю свічку в пам’ять про усих убитих Голодом українців.
Голодні очі дивляться на нас з небес і просять хліба,
просять правди,
просять, щоб ми вижили.
/вічная пам’ять українцям, замордованим штучним Голодом/