Державна служба з питань праці
·
У Черкаській області під час демонтажу опалубки в новобудові бетоняр відкрутив болти кріплення конструкції. Опалубка раптово обвалилася, і працівник разом із нею впав з висоти. Унаслідок отриманих травм він помер на місці події.
Обставини нещасного випадку з’ясовує спеціальна комісія.
Щоб запобігти подібним випадкам, необхідно:
• проводити оцінку ризиків перед демонтажем опалубки, визначати можливі напрямки її падіння та забезпечувати контрольоване розбирання конструкції;
• здійснювати демонтаж опалубки тільки після перевірки її стійкості ;
• забезпечувати надійні засоби доступу та захисту від падіння – робочі платформи, риштування, огородження, страхувальні системи ;
• забороняти перебування працівників під елементами, що демонтуються;
• організовувати демонтаж у команді, з призначенням відповідальної особи за безпечне ведення робіт;
• використовувати лише справний інструмент та обладнання;
• забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту, включаючи каски та взуття ;
• проводити регулярні інструктажі та навчання щодо безпечної технології монтажу й демонтажу опалубних систем.
Пам’ятайте: неконтрольоване розбирання опалубки або робота без належного захисту на висоті створює смертельну небезпеку .
Безпека починається з планування робіт, правильно організованого демонтажу та використання надійних засобів захисту!

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці
Чи оплачується обідня перерва на роботі?
Ні, перерва для відпочинку і харчування (обідня перерва) не підлягає оплаті, оскільки цей час не включається до робочого часу.
Робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством.
Відповідно до законодавства про працю працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Така перерва не включається в робочий час і надаватися вона повинна, як правило, через чотири години після початку роботи.
У період цієї перерви працівник звільняється від виконання трудових обов’язків та може використовувати час на власний розсуд. Крім того, на цей час працівник може відлучатися з місця роботи, зокрема виходити за межі території підприємства. У зв’язку з цим перерва для відпочинку і харчування є особистим часом працівника і не підлягає оплаті роботодавцем.
Водночас на тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. За таких умов працівник не залишає робочого місця, йому забезпечуються умови для приймання їжі безпосередньо на робочому місці. Тому, весь час його роботи, включаючи час, коли він приймає їжу, вважається робочим і підлягає оплаті на загальних підставах.
Таким чином, звичайна перерва для відпочинку і харчування не оплачується, оскільки не входить до складу робочого часу. Однак якщо працівник за умовами виробництва не може скористатися перервою у загальному порядку та має перебувати на робочому місці протягом усієї робочої зміни, включно з часом приймання їжі, цей період є робочим та підлягає оплаті.