22 листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Це мільйони життів, забраних комуністичним тоталітарним режимом. Це біль, який досі відгукується у кожній українській родині.

Голодомор був не трагедією стихії — це був спланований злочин геноциду, спрямований на знищення українського народу.
Тоді застосували голод як зброю. Сьогодні росія знову продовжує злочини своїх попередників — війною, терором, намаганням стерти нашу ідентичність.

О 16:00 приєднуємося до Загальнонаціональної хвилини мовчання.
Де б ми не були — вдома, у дорозі, на роботі — зупинимося на мить, щоб вшанувати невинно закатованих.

Після настання темряви запаліть Свічку пам’яті у вікні.
Нехай кожен вогник стане знаком того, що ми пам’ятаємо.
Пам’ятаємо й боремося, щоб подібне ніколи не повторилося.

Де б ти не був — запали Свічку пам’яті. 🕯