29 листопада минає 24 роки, як пішов з життя наш видатний земляк Петро Пантелійович Василенко – поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець.
На жаль, ми відкриваємо для себе світ Петра Василенка посмертно. Зі слів Ігоря Михайлина, відомого літературного критика, «…в особі Петра Василенка ми маємо видатне літературне явище аж ніяк не місцевого, а всеукраїнського значення». Доля подарувала нам щастя не загубити спадщину письменника, а врятувати і зберегти. Вона не пішла «мишам на сніданок», а завдяки небайдужим людям була надрукована у низці книг уже після смерті поета.
Ми вшановуємо його пам’ять не хвилиною мовчання,
А поетичного слова чарівним звучанням.
У слові цьому – широкий світ,
Земні простори і калини ясний цвіт…