Сьогодні також минає рік, як Теофіпольська громада втратила ще одного свого Героя — Миколу Крупку.

Солдата, кулеметника, воїна, який пройшов надзвичайно складний життєвий шлях і до останнього подиху залишався вірним Україні.

Микола народився 27 жовтня 1992 року у Маріуполі. Рано залишився без батьківської підтримки. Закінчив місцеву школу, здобув фах слюсаря, працював, будував плани, мріяв…

27 серпня 2024 року його призвали на військову службу. Микола став кулеметником 2 штурмової спеціалізованої роти батальйону «Шквал» — тим, хто прикриває, хто тримає позицію, хто бере на себе найбільший вогонь.

28 листопада 2024 року Микола загинув під час виконання бойового завдання — під час штурмових розвідувально-пошукових дій поблизу Іванівського Бахмутського району.
Герой до останнього залишався на своєму місці. До останнього — у строю.

10 грудня 2024 року його поховали у смт Теофіполь, на Алеї Слави.
Саме тут — на Батьківщині його цивільної дружини, з якою вони разом служили в лавах Збройних Сил України. Тут, у нашій громаді, знайшов він свій останній спочинок.

🙏 Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Миколи Крупки.
Перед його мужністю. Перед його відданістю.
Перед вибором, який він зробив без жодних вагань — стати на захист України.

Вічна слава Герою. 🇺🇦