ЗАГУБЛЕНІ В ГОРІ
Сьогодні біля нашої Стіни Надії відбулась щемна подія – ми знімали портрет Героя. «Цей портрет мав би знімати сам Василь, не я. Ми дуже сподівались, що Василь своїми руками із радістю зніматиме свій портрет зі Стіни Надії і забере його на згадку про пройдені шляхи війни. Але, на жаль, підлі і підступні росіянці забрали його життя. Завтра зустрічатимемо молодшого сержанта Хомяка на щиті Героя. Він повертається додому, до рідних, назавжди… Співчуваємо родині, близьким, друзям і побратимам»- сказав Олексій Осійчук, вручаючи портрет племінницям Героя.
Наш молодий захисник, відважний боєць Василь Валерійович Хомяк, бив ворога біля пекельного Бахмуту (Донеччина). Жорстокий бій 16 травня 2024 року виявився останнім, Василь з бою не вийшов і довгий час вважався зниклим безвісти… Крихка надія жевріла у серцях рідних і коханих людей. І вони підтримували цей вогник надії в собі, сподівались на повернення синочка, батька, чоловіка, брата, друга. Вірили рідні, вірили ми всі. Але…
Нині Україна загублена в горі. Війна і далі травмує, розриває наші душі. Живемо четвертий рік в горі, в страху, в сльозах. Допоки?
Попри всі страхи і розрухи – надіємось, що добро таки переможе зло. І українська амплітуда миру, добра і злагоди набере обертів. Неодмінно!