Сьогодні Кодимська громада з сумом і болем провела в останню путь нашого земляка, воїна

ОЛЕКСАНДРА ЗАБОЛОТНОГО.

Загибель Олександра є частиною тієї страшної ціни, яку українські громади платять у війні. Кожен воїн, який віддає життя, залишає по собі не лише військовий подвиг, а й глибоку рану в серцях рідних, друзів та всієї громади.

6 грудня, символічно — у День Збройних сил України, на площі Перемоги у місті Кодима відбулася громадянська панахида прощання із воїном-земляком. Міський голова Сергій Лупашко, офіцер РТЦК та СП Костянтин Сутирін, ієромонах, настоятель церкви Святого Архістратига Божого Михаїла ПЦУ отець Нестор висловили щирі слова співчуття родині та вдячності Олександру за його службу й жертовність. Одна з істин полягає в тому, що українські воїни — це наша жива стіна, яка тримає удар і захищає країну від руйнування та поневолення, оберігає державність. Бо багато народів на земній кулі державності позбавлені, або мали її, та втратили. А ми — держава і не повинні допустити її зникнення, бо вдруге відродити не вдасться. На превеликий жаль, сьогодні ми платимо надзвичайно високу ціну за свободу, незалежність і право бути українцями — ціну, яку складають життя найкращих синів і дочок нашої землі.

На міському кладовищі — Алеї Слави — розвіваються на холодному вітрі синьо-жовті прапори. Нині ще один прапор схилився над могилою нашого земляка, воїна Олександра, який віддав життя за Україну.

Трикратний військовий салют розірвав тишу. Так Кодимщина прощається з тим, хто віддав за неї життя.

Вічний спокій і світла пам’ять Герою!
Вічний спокій і шана тим, хто віддав життя за Україну!

Карбуємо, громадо, у пам’яті ще одне ім’я:

ЗАБОЛОТНИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

м. Кодима,

старший солдат, військовослужбовець відділення вогневої підтримки 3 відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса ДПСУ, військової частини 9938

30.07.1975-28.11.2025