🕯️ Олег ЯНКОВСЬКИЙ назавжди повернувся додому.

Самбірська громада у скорботі та з молитвою зустріла Героя на площі Пам’яті й супроводила кортеж до залу органної та камерної музики. Тут відбулося прощання з воїном та чин похорону.

Олег Янковський народився 30 березня 1985 року. Виріс у Самборі, тут закінчив школу. Професійну освіту здобув у Дрогобичі. Саме там, після отримання диплома, підписав свій перший контракт зі Збройними Силами України – у 2016 році. Служив у 15-й окремій бригаді артилерійської розвідки “Чорний ліс”. Разом із побратимами неодноразово бував у зоні АТО/ООС, брав участь у гарячих боях на Луганщині та Донеччині.

Після завершення контракту Олег повернувся до цивільного життя й певний час працював за кордоном. Та любов до України перемогла – невдовзі він повернувся додому.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Олег без вагань вирішив знову стати до строю. У перші дні війни разом із другом приєднався до складу 703-ї окремої бригади підтримки. Служив сапером у групі розвідки та розмінування.

Тут найповніше проявилися його риси воїна.
“Окрім того, що був висококласним фахівцем у військовій справі, він був надзвичайною людиною, – відзначає командир групи, у якій служив Олег. – Мужній, хоробрий, сміливий. Він не боявся нічого. Виконував будь-які завдання, навіть найскладніші. Важко знайти людину, яка б мала у собі стільки благородства і гідності, як Олег. Дуже світла людина, здатна на справжні подвиги заради інших”, – додає командир.

Під час служби у 703-й бригаді Олег виконував бойові завдання на Донеччині та Харківщині, брав участь у контрнаступі 2023 року. Отримав контузію, та це не змусило його полишити службу навіть на короткий час.

У червні цього року Олег перевівся до 20-ї окремої бригади безпілотних систем “К-2”. Служив майстром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів, або, як кажуть військові, споттером. Відповідав за знищення ворога. У складі бригади виконував завдання на Лиманському напрямку, працюючи у безпосередній близькості до окупантів.

Побратими з “К-2” також відзначають його мужність, відповідальність і фаховість.
“Він мав навички роботи з різними типами вибухівки. Був висококваліфікованим сапером”, – згадують військові.

Під час виконання одного з бойових завдань у позицію захисника влучив ворожий FPV-дрон. Старший солдат Олег Янковський загинув на Донеччині, неподалік населеного пункту Пришиб, до останнього залишившись вірним присязі українському народові. Це сталося 29 листопада 2025 року.

Поховали воїна на Меморіалі Героям України. У нього залишилися мати, сестра та кохана дівчина.

“Ми дуже любили Олега, – розповідає його сестра. – Він оберігав нас. Жодного разу не сказав ні мені, ні мамі, що він на нулі. Завжди заспокоював, що перебуває на Рівненщині чи Житомирщині… Казав, що все спокійно. Він ніколи не говорив багато, але ми завжди відчували його підтримку. Був справжнім чоловіком – рішучим і добрим. Любив читати книжки й любив тварин. Любив Україну і вважав своїм обов’язком захистити її від ворога”.

Вічна пам’ять, слава і шана Герою!