Часто, проводжаючи в останню земну дорогу загиблих оборонців, люди говорять: “Герої не вмирають!”.
На жаль, війна безжальна. Вона вириває з корінням із нашого життя рідних, близьких, друзів… і “пересаджує” на алеї Слави, відгороджуючи від нас гранітом і прикрашаючи жовтоблакиттю.
Єдина нитка, яка зв’язує нас з ними – це пам’ять. І чим більше людей їх пам’ятатиме, тим міцнішим буде зв’язок, тим ясніше усвідомлення хто ми, якого роду/племені. Тим менше шансів виродитися у безбатченків-манкуртів.

Вчора, 5 грудня 2025 року, мав честь брати участь у відкритті Алей Пам’яті у селах Ковалиха та Санжариха Ротмістрівської громади і, разом з їх жителями, вклонився пам’яті наших земляків, які поверулися додому на щиті.
Хай ці Алеї будуть щоденним нагадування всім нам про жертовність Захисників та ту ціну, яку ми платимо за право жити українцями в Україні, на Богом даній землі дідів/прадідів.
Хай наша совість не дозволить Часу стерти цю пам’ять і не позбавить їх рідних нашої вдячності і співпереживання.

Слава Україні!