Ти янголом злетів у вись…

Не встигають висихати гіркі сльози, як Городнянська громада знову стискає серце від болю. Ще одна тяжка звістка, ще одна незгасна свічка пам’яті — сьогодні ми провели в останню путь Героя, нашого земляка, Споду Андрія.

Йому було лише 41. У цьому віці життя мало б лише набирати нових обертів… але війна знову забрала того, хто щиро любив свою родину й свою країну.

Андрій був найкращим сином для своїх батьків, надійною опорою для дружини та світлом для донечки. Він жив просто, чесно, гідно — так, як живуть люди, у чиїх серцях немає злості, а є любов, відповідальність і обов’язок. Та жорстока реальність війни перекреслила все. Вона безжально втрутилася в життя родини, забравши найдорожче — того, хто був її опорою, гордістю і тихою силою.

9 червня 2024 року Андрій зник безвісти. Рідні трималися за кожну крихту надії, вірили, чекали… Та жорстока реальність війни зруйнувала всі мрії про повернення. Того ж дня Андрій загинув поблизу Донецької області — як воїн, як захисник, як Герой, який поставив свободу країни вище за власне життя.

Спочивай з миром, Андрію…

Нехай небеса стануть для тебе тихим прихистком, а чисте світло вічності освітлює шлях твоєї душі. Відтепер ти янголом оберігатимеш своїх рідних з висоти, а ми — завжди пам’ятатимемо тебе.

Вічна слава і вічна пам’ять.