Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області нагадує, що відповідно до статті 22 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» суб’єкт насінництва та розсадництва гарантує відповідність сортових та посівних якостей насіння, про що зазначається у Сертифікатах. Суб’єкти насінництва та розсадництва, відповідно до ст. 13 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» зобов’язані здійснювати внутрішньогосподарський контроль за виробництвом та обігом насіння і садивного матеріалу. Основна мета внутрішньогосподарського контролю в осінньо-зимовий період це забезпечити повне зберігання сухого насіння від псування і засміченості іншими культурами і сортами. Для цього складають план розміщення насіння в насіннєсховищах..

         Відповідно до ДСТУ 2240-93 сховища повинні бути критими та сухими, знезараженими від комірних шкідників. Мішки зберігають при вологості насіння, яка не перевищує стандартну, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій.

       При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота бурту насіння зернових культур допускається до 3 м.  Слід уникати розміщення в сусідніх засіках насіння важковідокремлюваних культур (жито і пшениця, ячмінь і овес).

      Усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації підлягають обов’язковому пакуванню та маркуванню.

Слід також зазначити, що упаковки повинні забезпечувати надійну цілісність їх вмісту під час зберігання і транспортування та унеможливлювати зміну їх вмісту після закриття упаковок.

Маркування партій насіння згідно до «Порядку маркування та пакування партій насіння» покладено на суб’єктів насінництва та розсадництва, і здійснюється ними в процесі доробки та пакування насіння.

Облік насіння, його рух, якість відображають у “Шнуровій книзі обліку насіння”. Записи в ній повинні відповідати сортовим і насіннєвим документам та даним бухгалтерського обліку.

      Контроль за зберіганням насіння включає в себе постійний моніторинг температури та вологості насіння за допомогою вологомірів та термоштангів, що дає змогу своєчасно виявити та запобігти його псуванню.

      Найважливішим фактором, що зумовлює стійкість насіння під час осінньо – зимового зберігання, є його вологість. Тому на зберігання слід закладати лише насіння з вологістю, що не перевищує максимальні показники передбачені державними стандартами. Насіння обов’язково повинно бути очищене від домішок, що є джерелом самозігрівання (рослинні рештки, насіння бур’янів, живі комахи та ін.).

     Особливої уваги під час зберігання потребує травмоване насіння, яке дихає значно інтенсивніше, ніж ціле, створюючи цим умови для самозігрівання і активної діяльності мікроорганізмів. Негативно впливають на зберігання і часті коливання вологості насіння, зумовлені змінами вологості повітря. Дуже небезпечними в цих умовах є плісняві гриби, які розмножуються вже при вологості зерна 15-16%.

      Тому, для попередження псування насіння, з моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за його вологістю і температурою та за температурою і вологістю повітря за допомогою термометрів і гігрометрів . Періодичність контролю: перші один-два місяці – кожного дня, пізніше – два рази на тиждень. Періодичність визначення температури насіння залежить від його стану. Під час зберігання насіння необхідно проводити постійний контроль за зміною кольору насіння, його запаху, появою осередків самозігрівання і шкідників.

      Спостереження ведуть за кожною партією окремо. Особливо ретельний контроль встановлюють за партіями з підвищеним ступенем травмування, а також тими, формування і достигання яких відбувалося за несприятливих погодних умов.

       Важливим елементом контролю зберігання насіння є його перевірка в акредитованих лабораторіях та отримання Сертифікату, що засвідчує посівні якості насіння. Перед закінченням терміну дії Сертифікату, обов’язковою є повторна сертифікація насіння з отриманням нового Сертифікату. Також невід’ємним елементом зберігання насіння є здійснення внутрішньогосподарського контролю за виробництвом та обігом насіння та ведення насінницької документації відповідно до встановлених форм.

Головний спеціаліст

 відділу контролю в сфері насінництва

 та розсадництва та якості зерна

ГУ Держпродспоживслужби в Київській області                                                                                      Симоненко Т.В.

« повернутися