💙💛Чи знаєте Ви, що волинянка Галшка Гулевичівна визнана святою? Або що ця легендарна жінка стала однією з найвпливовіших постатей українського меценатства початку XVII століття, заснувавши Києво-Братську школу, яка згодом постала як Києво-Могилянська академія?

✍️ Це історія про нашу землячку, уродженку Затурців на Волині, яку у 2021 році Православна церква України канонізувала як праведну Єлизавету Гулевич. Про жінку, чия далекоглядність і громадянська відповідальність залишили глибокий слід у розвитку української освіти й духовності. І цього року ми відзначаємо 450 років від її народження.

Галшка народилася у впливовому православному волинському роді Гулевичів – роді, який у XVI столітті був носієм власної освітньої, релігійної та громадянської традиції. На межі XVI–XVII століть ця традиція опинилася під тиском полонізаційних та уніатських процесів.

📖 Православні інституції занепадали, культурна автономія звужувалася. Саме завдяки меценатам, таким як Галшка Гулевичівна, діяльність таких установ була можливою.

Тож діяльність Галшки упродовж життя охоплювала кілька напрямів:
📍 підтримка братських шкіл і освітніх ініціатив;
📍 зміцнення православних монастирів та церков;
📍 розвиток волинських духовних центрів;
📍 фінансування соціальних установ – шпиталів, притулків;
📍 захист православної громади у період активної полонізації.

🇺🇦Найвідомішим кроком Гулевичівни стало дарування у 1615 році власної садиби та земель на Київському Подолі. Саме на цьому місці була заснована Київська братська школа – заклад, який згодом став основою Києво-Могилянської академії, одного з ключових освітніх центрів Східної Європи.

У дарчій грамоті Галшка писала:
💬 «Даю, дарую і записую і відказую, фундую добра мої власнії, дідичні права і вольності шляхетські маючи власний мій двір з землею, зі всім до того двору і землі правами, пожитками, різними належностями, нічого собі самій, ані нащадкам моїм не зоставляючи».

Цим було покладено початок Київській братській школі. Символічно історія Києво-Могилянської академії нині ведеться від дати дарчої грамоти Галшки – 15 жовтня 1615-го року.

🙏 Дарування садиби стало свідомою відповіддю на експансію єзуїтської освіти та прагненням зберегти українську інтелектуальну традицію. Детальніше про найщедріший її вчинок можна прочитати на сайті Український інститут національної пам’яті: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/zhovten/15/1615-galshka-gulevychivna-pidpysala-darchu-na-zasnuvannya-shkoly-z-yakoyi-postala-kyyevo-mogylyanska-akademiya

Галшка залишалася меценаткою до кінця життя. Особливо активно її благодійна діяльність проявлялася під час луцького періоду. За заповітом, більшість її майна – і в золоті, і в грошах, що їй були заборговані – перейшла на потреби Луцького братського монастиря та церкви при ньому. Крім того, Галшка підтримувала й інші волинські церкви.

✊🇺🇦 По суті, Галшка Гулевичівна є однією з перших українських жінок-меценаток, яка стала символом боротьби українських меценатів проти культурної асиміляції.

Комітет гуманітарної та інформаційної політики
За матеріалами з відкритих джерел.
#ГалшкаГулевичівна #Історія #Волинь #ІсторіяУкраїни #Культура #освіта #меценати #450років #Луцьк #культурна_спадщина