Сьогодні Донецька громада зі щемом у серці провела в останню путь Захисника, Воїна, Героя — Мороза Михайла Юрійовича.

Прощання з Михайлом відбулося у рідному селищі Донець — там, де його знали й любили, де він назавжди залишиться у пам’яті молодим, усміхненим, добрим. Світла людина з неймовірно теплим поглядом, відповідальною та свідомою життєвою позицією, відкритою душею — таким він був для всіх, хто мав щастя знати його.

Невимовний біль і глибока туга огорнули громаду цього дня. Здавалося, сама природа розділяла наш смуток: поодинокі сніжинки повільно спускалися з неба, мов тихі сльози. Згодом похмуре, темне небо розступилося — і крізь нього визирнуло сонце, лагідне й не по-зимньому тепле, мов тихий дотик прощання для найдорожчих його серцю людей.

Жорстока війна та підступний ворог обірвали молоде життя, забрали у батьків єдиного сина… Неможливо усвідомити цей біль, неможливо зменшити незагойну рану. Та його ім’я, його шлях і його подвиг назавжди закарбуються в серцях людей, у кожному прожитому дні наших дітей.

Вічна пам’ять і вічна шана Герою.
Щирі співчуття рідним і близьким. Громада сумує разом із вами. 🕯️