Відбулося чергове засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань захисту прав дітей.
Розглядали два надзвичайно важких, але критично важливих питання:

1. Обставини загибелі двох малолітніх дітей у Миколаєві у жовтні цього року.
Що стало реальними причинами цієї трагедії.

2. Дотримання прав дітей під час реформування будинків дитини:
які наслідки, у якому стані зараз перебуває система захисту дітей.

Засідання відбулося за участі Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Дениса Улютіна та
Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка,
представників органів місцевого самоврядування, ЦОВВ і правоохоронних органів.

⸻

Головний висновок.

Центральні органи виконавчої влади не знають і не враховують реальних умов роботи на місцях, особливо у прифронтових регіонах.

Вони не беруть до уваги:
• вплив війни на готовність громадян брати дітей під опіку, створювати прийомні сім’ї чи надавати патронат;
• зменшення ресурсності місцевих служб, працівники яких самі живуть під постійною загрозою;
• виснаженість фахівців на місцях, які роками працюють у надскладних умовах;
• погіршення спроможності сімей у прифронтових регіонах забезпечити догляд за маленькими дітьми;
• зростання ризиків і варіативності причин дитячої смертності через воєнний контекст.

Це можна ігнорувати — але тоді не варто дивуватися зростанню смертності дітей від недогляду.

⸻

Моя дискусія з Міністром соціальної політики

Міністр заявив, що не відповідає за діяльність органів місцевого самоврядування.
Це — глибока помилка.

Я наголосив:
міністерство формує і реалізує державну політику у сфері захисту дітей і є органом, який відповідає за усиновлення та захист прав дитини.
Посилання на статтю 19 Конституції тут недоречне, бо її ж порушує сам міністр, відмежовуючись від відповідальності.

Відсутність спільних дій ЦОВВ та органів місцевого самоврядування — це прямий шлях до трагедій.
Закон зобов’язує кожен орган влади забезпечувати права дитини, а не перекладати відповідальність.

⸻

Про реформу і закриття закладів

Особливо підкреслив:
ліквідовувати дитячі заклади можна лише тоді, коли буде ліквідована потреба дітей у таких закладах.

Закриття закладу не означає зникнення дітей, які потребують захисту.
Це рішення без підготовленої альтернативи створює додаткові ризики, особливо під час війни.

⸻

Хто відповідає за трагедію?

Розмова була складною, бо учасники мали різний рівень компетентності, відповідальності та готовності визнавати помилки.

Попри смерть двох дітей, ніхто з центральних органів влади не взяв на себе відповідальності.
Єдина структура, яка визнала провину — Миколаївська міська служба у справах дітей.
Усі інші обмежилися обіцянками перевірок… цієї ж служби.

На засідання були запрошені посадовці, які мають повноваження запобігати таким трагедіям.
Але замість відповідей ми почули лише аргументи про «непричетність».

⸻

Висновок ТСК

Фактично, встановлення причин трагедії залишили нам, членам ТСК.
І це, нажаль, доказ системної неефективності у сфері захисту дітей з боку Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров’я.

Посилання на повне засідання ТСК в першому коментарі #діти #ТСК #ВРУ @додати у вибране