До відома роботодавців!

Нормативні вимоги щодо використання праці неповнолітніх в Україні.

Забезпечення належного захисту трудових прав неповнолітніх є одним із ключових завдань державної політики у сфері охорони праці та зайнятості. Праця молоді має особливий правовий статус, який передбачає як додаткові гарантії, так і суттєві обмеження, встановлені з метою збереження здоров’я та забезпечення умов для навчання й гармонійного розвитку.
Чинним законодавством України передбачені спеціальні умови щодо використання праці неповнолітніх.

У статті 32 Цивільного кодексу України (ЦКУ) зазначено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність.

Неповнолітня особа вчиняє правочини (крім правочинів, передбачених статтею 31 та частиною першою статті 32 ЦКУ) за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років (стаття 188 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися на роботу неповнолітні, котрі досягли 15 років.
Для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час, допускається працевлаштування учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, котрі досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Також слід зазначити, що праця осіб, молодших 14 років, взагалі не може застосовуватись за жодних умов.

Слід враховувати, що відповідно до статті 187 КЗпП України неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що вони повинні прийматися на роботу лише після попереднього медичного огляду (стаття 191 КЗпП України). Надалі такі працівники обов’язково повинні проходити медичний огляд (щороку до досягнення ними 21 року).

Пунктом 1 частини першої статті 51 КЗпП України для неповнолітніх працівників встановлена скорочена тривалість робочого часу:

– особам від 16 до 18 років – до 36 годин на тиждень (включно);
– особам від 15 до 16 років – до 24 годин на тиждень (включно);
– учні віком від 14 до 15 років, котрі працюють під час канікул, можуть працювати не більше 24 години на тиждень.

Заборонено залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (статті 55, 63, 192 КЗпП України, стаття 11 Закону «Про охорону праці»).

Забороняється застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (стаття 190 КЗпП України, стаття 11 «Про охорону праці»).

Не дозволяється залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (стаття 190 КЗпП України, стаття 11 Закону «Про охорону праці»).

Згідно Конституції України, використання праці неповнолітніх на небезпечних для їх здоров’я роботах забороняється, а експлуатація дитини переслідується Законом (статті 43 та 52).