Через депутата Чернівецької облради від Аграрної партії, головного лісівника Буковини Василя Гончара чиновників управління АПК Чернівецької ОВА можуть привести в суд в бранзулєтках.

Представники місцевого самоврядування підтвердять: чи не найголовніше нагальне питання кожної громади — упорядкувати на своїй території використання земельного ресурсу і навести лад в кадастрових картах. Оскільки це економічний розвиток громади та її фінанси (діяльність виробничих структур зі сплатою податків), а також основа соціальної сфери — визначення просторових планів забудови населених пунктів.
Однак тільки-но якась громада береться за земельні питання — мов за командою, з’являються з намальованими паперовими картами лісівники зі своїми претензіями на ділянки, ще й правоохоронці з кримінальними провадженнями.

Зараз в судах області триває кілька справ за позовами столичного державного підприємства-монополіста «Ліси України» (далі ДПЛУ) до територіальних громад, де відповідачами виступають місцеві ради або їх посадові особи.
Подільський лісовий офіс (який представляє в області ДПЛУ і яким керує депутат Чернівецької облради від Аграрної партії, голова постійної комісії з земельних питань Василь Гончар) так чи інакше фігурує в позовах проти Великокучурівської, Кам’янецької, Берегометської, Рукшинської та інших ТГ. Це вже вимальовується в систему тиску на місцеве самоврядування.
Хоча за своїм політичним статусом Гончар перший має захищати інтереси громад і земельне законодавство, а не займатися свавіллям і відвертим рейдерством, причому руками Чернівецької ОВА і правоохоронних структур, яких брутально підставляє під монастир.

Причина численних конфліктів громад з лісівниками — відсутність у останніх земельно-кадастрової документації на значну кількість ділянок, які залишаються несформованими і безгоспними з юридичної точки зору. Однак лісівники чомусь вважають їх своїми і здіймають за них скандали.
Хоча з травня 2021 року Земельний кодекс (п. 24 перехідних положень) чітко зазначив, що земельні ділянки, несформовані як об’єкт речового права, переходять у комунальну власність громад, на адміністративній території яких знаходяться.
Деякі громади скористалися наданим правом.

Приміром, створена у 2020 році Кам’янецька ТГ (Чернівецький район), провівши інвентаризацію своїх земель, виявила 15 ділянок в межах і за межами населених пунктів (від кількох соток до кількох десятків гектарів кожна), які світилися в електронному кадастрі білими плямами без кадастрових номерів, визначених меж і цільового призначення. Право власності з правом користування на них також було не визначеним, оскільки не внесено за певною юридичною чи фізичною особою в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Такий собі офіційно безгоспний і не оформлений важливий актив.

«Ми направили, як годиться в таких випадках, листи в кілька державних інстанцій, зокрема в Держгеокадастр, Чернівецьку обласну адміністрацію, в Державне агентство лісових ресурсів і в «Ліси України», з повідомленням, що у відповідності до чинного законодавства розпочинаємо виготовлення на ці ділянки необхідної земельної документації задля занесення їх в електронний Державний земельний кадастр (ДЗК) з подальшою реєстрацією речових прав за нашою громадою, спираючись на норми Земельного кодексу, — пояснює спеціаліст з земельних питань Кам’янецької ТГ Василь Телегуз. — Ніхто не висловив жодних заперечень. І вже коли за кошти громади, а це значні суми, ми навели порядок з державною реєстрацією цих ділянок, присвоїли їм кадастрові номери, проти чого також ніхто не виступав (ні ДЗК, ні державні реєстратори), нас покликали до суду лісівники з чиновниками ОВА і правоохоронцями».

Господарський суд Чернівецької області відкрив справу № 926/2529/25 за заявою галузевого підприємства-монополіста «Ліси України», яке вимагає скасувати рішення Кам’янецької сільської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо 11 спірних ділянок, а також скасувати їх державну реєстрацію за громадою як землевласником, бо усе це ніби порушує його, «Ліси України», право лісокористувача.
До лісівників приєдналася також Чернівецька ОВА. Спеціалісти управління АПК, якими керує Інна Вовчук, раптом прозріли, що дії громади порушили, бач, ніде не зафіксоване за ОВА право землевласника.

Присутні на підготовчих судових засіданнях адвокат від лісівників і земельники від обласної адміністрації пояснювали свої претензії сумнозвісним п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, який справді дозволяє галузевим підприємствам підтверджувати своє право постійного користування наявними у них планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (тобто планшетами з виробничою інформацією про ліс, а не про земельну ділянку).
Щоправда, ні в Лісовому кодексі, ані в будь-якому іншому нормативно-правовому документі не сказано, що лісові планшети заміняють земельну документацію і Держреєстр речових прав. Якраз навпаки. З 2013 року державна реєстрація права власності і користування є обов’язковою і єдиною системою виникнення і підтвердження прав на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки усіх категорій, які повинні бути перед тим занесені в Державний земельний кадастр.
Врешті, Кам’янецька сільрада якраз і виконала цю вимогу.

«В господарському судовому процесі важливі документи, а не пояснення», — слушно наголосив на одному із засідань суддя Олег Проскурняк, він же голова Господарського суду, який веде цю справу.
Однак єдиним документом, з яким заявники прийшли в суд, є оці горезвісні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, через які і виникають судові конфлікти.
Хоча Чернівецька ОВА до лісових планшетів взагалі не має жодного відношення, і у Інни Вовчук відсутнє документальне підтвердження, що спірні земельні ділянки належать обласній адміністрації.
Таким підтвердженням міг би бути витяг з реєстру речових прав, якби ОВА за 30 років спромоглася виконати вимоги законів.

Дуже сумнівним є також право ДП «Ліси України» представляти суду лісові планшети, які належать (так зазначено в позовній заяві) ще Глибоцькому спецлісгоспу АПК. А він припинив своє існування у 2021 році, і ДПЛУ не було правонаступником його активів.
У січні 2022 року тодішній голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук передав в користування Чернівецькому лісгоспу гамузом 3 798 га ліквідованого Глибоцького спецлісгоспу. Без конкретизації ділянок, бо вони не були сформовані як об’єкт речового права.
Але, як свідчать документи, директор лісгоспу Василь Хащевий і не думав упорядковувати земельне питання.

Для того, щоб надати сумнозвісній, затіяній у війну лісовій реформі хоч якусь видимість дотримання законів і заховати свої «хвости» зі штучно створених в області земельних проблем, Чернівецька ОВА в авральному порядку розпорядженням №198-р від 28 березня 2023 року надає Хащевому дозвіл виготовити технічну документацію із землеустрою (див прикріплений файл).
Це ще раз підтверджує, що в лісовому фонді області, зокрема в колишньому Глибоцькому районі, творився безлад і лісгоспи вели (і ведуть подекуди далі) господарську діяльність на несформованих земельних ділянках, що заборонено законом.
До того ж на момент виходу зазначеного розпорядження, Чернівецький лісгосп вже перебував в стадії припинення і не міг займатися ніяким землеустроєм.
Невдовзі його ліквідували. А за законами України, підприємство, яке припиняє діяльність, не може передавати іншому підприємству віртуальний актив — несформовані земельні ділянки, які не є об’єктом правових відносин.

Проте у Подільського лісового офісу Василя Гончара вистачило розуму дозволити своєму адвокату з Хмельницького у судах з Кам’янецькою сільською радою базувати свої вимоги на картах давно зниклого Глибоцького спецлісгоспу АПК.
До того ж, адвокат заявника мав би знати правову позицію, визначену Верховним судом у справі № 367/2448/20: «Наявність матеріалів лісовпорядкування, які не мають прив’язки до державної геодезичної мережі, не може бути належним доказом належності земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення».
І це справедливо. Бо багато чого можна намалювати на лісових картах. В області безліч прикладів, коли лісівники Василя Гончара своїми планшетами зазіхали на офіційно визнані комунальні землі і землі сільгосппризначення.
Не так давно я писала про такі конкретні випадки в Путильській, Боянівській громадах. А в Чудейській громаді вони взагалі оголосили лісом давно забудовану цілими вулицями частину села.

Певно, відчуваючи свою хитку правову позицію і аби не повилазили назовні явні прорахунки ОДА/ОВА в земельній сфері, представники обласної адміністрації з управління АПК вирішили проігнорувати нещодавнє судове засідання в Господарському суді за їх же позовом до Кам’янецької ТГ.
З огляду на таку зухвалу поведінку заявника, суд офіційно визнав обов’язковою явку чиновників будинку з левами, а у разі повторної відсутності — пообіцяв привести їх в суд примусово.

Далі буде.