Шановні жителі Петриківської громади!

Триває 1396-й день українського спротиву — день болю, втрат і водночас незламної віри. Щодня Україна здригається від ворожого терору, який безжально обриває життя найкращих синів і доньок нашого народу. Та попри всі спроби ворога посіяти страх і морок, ми зустрічаємо кожен новий ранок із вдячністю та глибокою шаною до наших захисників і захисниць, які стоять на сторожі свободи.

Щоранку о 9:00 у загальнонаціональній хвилині мовчання зупиняється країна. Ми схиляємо голови, об’єднані спільним болем і пам’яттю, вшановуючи полеглих воїнів та всіх невинних жертв збройної агресії. У цій тиші — наші сльози, наша вдячність і наша обіцянка пам’ятати.

Сьогодні — третя річниця світлої пам’яті Захисника України Закорського Володимира Федоровича. Мужній, справедливий, відданий син петриківської землі, він став символом честі та справжнього патріотизму. Його життєвий шлях — приклад безмежної любові до рідної землі, а подвиг назавжди закарбований у серцях земляків.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми не забудемо.

Герої не вмирають! Їхні імена назавжди вписані в історію України та нашої Петриківщини.