Сільськогосподарське виробництво є однією з найбільш травмонебезпечних галузей щодо умов та безпеки праці. Весняно-польові роботи – напружений етап річного циклу агропромислового виробництва.      Зокрема, у березні – травні сільськогосподарськими підприємствами виконується біля третини річного обсягу польових тракторних і майже така ж частка транспортних робіт. У цей час пожвавлюються також інші роботи в агропромисловому виробництві. Зростає, порівняно із зимовими місяцями, кількість працівників, зайнятих на ручних роботах (на технологічному обслуговуванні, забезпеченні роботи посівних та інших машинно-тракторних агрегатів). Усе це об’єктивно збільшує вірогідність травматизму, особливо при недотриманні правил техніки безпеки та охорони праці та внаслідок неналежної організації робіт відповідальними за цей напрямок.

Особливості умов праці у сільськогосподарському виробництві

Загалом польові роботи виконуються на значній відстані від центральної садиби і тракторної бригади. Через це знижується контроль за безпекою працівників з боку адміністрації господарства. У цих умовах підвищується особиста відповідальність механізаторів за безпеку проведення робіт.

Серед професій у агропромисловому комплексі найнебезпечнішою, як і раніше, є професія механізатора (тракториста-машиніста). Польові механізовані роботи із застосуванням сільськогосподарської техніки потрібно розглядати як роботи з підвищеною небезпекою, адже часто механізатор залишається один на один з агрегатом, який може у будь-який момент потребувати ремонту. А це, своєю чергою, може спровокувати працівника до виконання дій, що не відповідають вимогам безпеки. Крім того, йому доводиться працювати понаднормово, у темний час доби, на віддалених полях, схилах, за несприятливих погодних умов, постійно зазнаючи впливу високих рівнів вібрації, шуму, температурних перепадів та інших чинників, що призводять до стомлення.

Враховуючи вищевикладене, керівники господарств повинні подбати про зниження небезпечних ризиків, які можуть виникнути в період проведення весняно-польових робіт.

Основні причини травмування працівників

Основні причини травмування – порушення трудової та виробничої дисципліни, недоліки у проведенні навчання та інструктажів працівників, невиконання вимог інструкцій з охорони праці під час експлуатації сільськогосподарської техніки, порушення технологічного процесу, технічна несправність тракторів і сільськогосподарських машин, порушення правил дорожнього руху.

Керівникам сільськогосподарських підприємств та фермерам перед початком та під час проведення комплексу весняно-польових робіт необхідно посилити профілактичну роботу із запобігання виробничому травматизму, організувати роботу згідно з Правилами охорони праці в сільськогосподарському виробництві та нормативних актів з охорони праці з метою недопущення випадків травмування працівників в полі, а саме:

– у кожному господарстві провести технологічну наладку та організувати перевірку готовності техніки до проведення весняно-польових робіт;

– призначити відповідальні особи за безпеку праці при проведенні робіт в полі;

– забезпечити допуск до роботи на тракторах механізаторів віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці і мають посвідчення на право керування сільськогосподарською технікою відповідної категорії;

– провести огляд (наявність небезпечних об’єктів, каналів, карстових утворень тощо) та підготовку полів (вибрати і вивезти каміння, засипати ями та інші перешкоди, відбити поворотні смуги), перевірку провисання проводів ліній електропередач;

– не допускати експлуатацію сільськогосподарських машин без передбачених конструкцією захисних огороджень рухомих елементів;

– затвердити безпечні маршрути руху сільськогосподарської техніки та довести зазначену інформацію до виконавців робіт під підпис;

– дотримання правил електробезпеки при переїзді та проведенні технологічних маніпуляцій високогабаритної сільськогосподарської техніки в зоні дії ліній електропередач високої напруги;

– визначити та обладнати спеціальні місця для відпочинку та харчування працюючих, забезпечити їх умивальниками, миючими засобами та рушниками;

– забезпечити агрегати чистиками, різаками, щітками та спеціальними гаками для очищення робочих органів грунтообробної та посівної техніки;

– забезпечити працівників спецодягом та засобами індивідуального захисту;

– забезпечити працюючих аптечками першої домедичної допомоги;

– всі види регулювальних, ремонтних, налагоджувальних робіт та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки проводити тільки після повної зупинки всіх агрегатів;

– проводити заміну, регулювання та очищення робочих органів машин дозволяється тільки при непрацюючому двигуні, після того, як будуть опущені або встановлені на підставки робочі органи;

– причіп та навіску машин і обладнання на трактор необхідно виконувати удвох, робітник, який здійснює зчіпку (навіску), не повинен стояти на шляху руху трактора до машини, а зчіпку починати тільки після сигналу тракториста;

– завантаження сівалок посівним матеріалом та добривами проводити тільки за допомогою механічної заправки;

– перевезення людей дозволяється лише автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями.

Всі ці вимоги нормативно-правових актів відомі, але не є зайвим ще раз звернути увагу працівників на те, що їх невиконання може призвести до непоправного. Керівникам сільськогосподарських підприємств та фермерам потрібно стежити за усуненням наявних порушень і з усією відповідальністю поставитися до безпеки працівників під час проведення робіт в полі. Адже головною метою проведення весняно-польових робіт є не тільки своєчасність та якість посіву, а й збереження життя та здоров’я людей, які працюють в полі.

« повернутися