Різдво — це час, коли по-особливому відчувається цінність простих речей: тепла, турботи й дитячої радості. Саме в ці дні усмішки дітей, їхній щирий сміх і світло в очах мають неймовірну силу — вони повертають віру в добро й надію, якої сьогодні так потребує кожен із нас.

У Білій Церкві, у Театр імені Панаса Саксаганського, разом із дітьми дивилися новорічну виставу. У залі були діти наших оборонців, діти загиблих захисників, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з інвалідністю. Для багатьох із них це свято — не просто похід у театр, а момент радості й тепла, якого так бракує в непростих життєвих обставинах.

Хотілося, щоб у цей передріздвяний час кожна дитина відчула турботу й увагу, щоб хоча б на кілька годин у її житті було більше світла, безтурботності та віри в диво. Після вистави всі діти отримали солодкі подарунки — маленький, але щирий знак підтримки й любові.

На Київщині вже стартували новорічно-різдвяні заходи для дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Цьогоріч до святкових подій долучаться понад 10 тисяч хлопців і дівчат з усієї області. І для мене це не про формальність — це про відповідальність дорослих за дитинство, яке має бути зігріте теплом навіть у найскладніші часи.

Бо турбота про дітей — це турбота про майбутнє України. А різдвяна магія починається з простих речей: часу разом, щирості й відкритого серця.