Сьогодні біля Печеніжинської селищної ради було піднято біло-чорний Прапор Надії.

Його підняла Наталія Полєжаєва – сестра військовополоненого, єдиного в нашій громаді, чий полон офіційно підтверджений країною-агресором.
Цей прапор – мовчазний, але надзвичайно гучний символ. Символ болю і водночас надії.

Прапор Надії – це ініціатива захисника «Азовсталі» Сергія Волинського (Волини), започаткована у 2024 році. Вона покликана вшанувати памʼять полонених і зниклих безвісти та постійно нагадувати суспільству: війна триває не лише на фронті, а й у серцях родин, які щодня живуть між страхом і вірою, в очікуванні звістки.

Станом на грудень 2025 року в нашій громаді налічується понад 30 зниклих безвісти захисників і один військовополонений. За кожною цифрою – життя військового та його сімʼя.

28 листопада на сесії Печеніжинської селищної ради депутати підтримали цю ініціативу та ухвалили рішення про встановлення біло-чорного прапора на території громади.

Ми схиляємо голови перед мужністю наших захисників та їх матерів, батьків, дружин, дітей, сестер і братів, які не мовчать і не здаються, які щодня нагадують світові: українські воїни мають бути повернуті. Кожен. Живий або з гідністю.

Разом до повернення!

#ПрапорНадії
#ЧекаємоНаПовернення
#ПолоненіМаютьПовернутися