Сьогодні, 1 січня минає третя річниця з дня загибелі — нашого односельця Гнатюка Олександра Олександровича, який віддав своє життя за мир, за кожного з нас, за рідну матір, захищаючи незалежність і свободу нашої держави.

Він був справжнім патріотом, мужнім воїном вірним сином України. У пам’яті ленківчан він залишиться прикладом гідності, сили духу та самопожертви.

Народився Олександр 28 квітня 1980року, у 1986 році-пішов до першого класу Ленковецької школи, яку закінчив у 1997 році. Після закінчення школи навчався у Бердичівському залізничному технікумі. Згодом був призваний до лав збройних сил України, служив у місті Ковель за званням артилерійський розвідник. Після демобілізації працював на будовах у м. Києві, був бригадиром.

Був чуйним, добрим, допомагав батькам, підтримував друзів, цінував у людях порядність. 30 вересня 2022 року був призваний Шепетівським військкоматом, воював у складі 10-ї гірсько-штурмової бригади 109 батальону 3-ї запасної роти в/ч 3892 на Бахмутському напрямку, поблизу населених пунктів Яковлівка, Роздолівка. Олександру як стрілку ще доручили виконувати обов’язки санінструктора. Він витягував поранених побратимів з нейтральної території, надавав їм першу допомогу.

Загинув Олександр Гнатюк 1 січня 2023 року під час бойових дій з військовим формуванням рос. федерації поблизу населеного пункту Роздолівка Донецької області.

Як шкода тих, кого забрали небеса,

Кого вiйна в безсмертнi списки записала,

Хай згасла свiчка, але пам’ять не згаса,

Бо нас життям вiд смертi захищали.

І заплатили дорогу цiну,

I мати сина з бою не дiждалась,

За кожен крик i бiль, гiрку сльозу,

Що з вуст її тим розпачем зiрвались.

Уклiн вам низький, любi, до землi,

За те, що нам дали можливiсть жити,

За те, що не здалися у вогнi,

Навчили Україну нас любити.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя, який віддав життя за нашу свободу. Його подвиг ми ніколи не забудемо. Висловлюємо щирі співчуття родині.

Пам’ять про нього буде завжди жити в наших серцях!

Герої не вмирають!