ВЕТЕРАНКА ПРАЦІ МАРІЯ БІРТА З БІЛОК ЗУСТРІЛА 90
Зустріти 90 років у доброму здоров’ї, без перебільшення, це – безмежне щастя, яке вдається відчути небагатьом. І саме такий мудрий ювілей завітав учора до Марії Василівни Бірти з Білок. За плечима в неї – 40 років стажу, медаль «Ветеран праці», численні нагороди і, звісно, скарби – її нащадки.

Давайте трохи погортаємо біографію жінки. Знання французької мови свого часу оповивали її величезним романтизмом, наче якась неприборкана стихія. І маючи гарні знання в школі, ювілярка вирішила податись до вищого навчального закладу на романо-германську філологію. Воно так і сталося б, але доля трохи обламала крила. Марія Василівна втратила рідну людину – маму і свої плани довелося коригувати. Тому після школи влаштувалася на роботу в хату-читальню у рідних В. Ком’ятах, що на Виноградівщині. А сестра працювала санітаркою в лікарні. Її керівниця добре знала сім’ю і якось мовила: «Твоя сестра Марія добре вчилася в школі, хай пов’яже долю з медициною. Чим зможу, тим допоможу». Ювілярка вирішила все ж таки до поради дослухатися.

Жінка на відмінно склала іспити при вступі до Виноградівського медичного училища. І тут зразу постало питання транспорту. Бувало по-всякому. Іноді родич підвозив на велосипеді з В. Ком’ят до Виноградова, а деколи йшла пішки. Долала різні труднощі, бо хотіла здобути освіту. Після закінчення училища її направили на проходження практики в Білки. Тут вона знайшла свого коханого чоловіка, з яким поєднала долю. І так почався новий період в її біографії.

Після практики Марія Василівна залишилася працювати медичною сестрою в місцевій амбулаторії. То був зовсім інший час, ніж зараз. Вона обслуговувала присілки Горб, Піньковиці, теперішні вулиці Шевченка, Василя Стуса, Августина Волошина, Петра Світлика. Вони знаходяться в різних куточках села. І неодноразово доводилося просто бігти до когось додому, аби вчасно надати необхідну медичну допомогу. І це не через якусь користь і власне благо, а насамперед керувалася професійними принципами. І зовсім не думала про власні ноги і сили. Вочевидь, цього не могли не помітити і підвищили за посадою. Вона кілька років була старшою медичною сестрою. З теплом згадує співпрацю з відомим лікарем, нині покійним, Михайлом Василинцем. Жінка каже, що була його правою рукою. Він завжди на неї покладався. Зрештою, це оцінили й пацієнти.

А ще ювілярка з дитинства ходила в церкву. У вільний від роботи час займалася землеробством і дуже багато вишивала. І, звісно, чимало зусиль вкладала у турботу про своїх трьох дітей. Радіє здобуткам 6 внуків, тішиться щебетанню 9 правнуків. Благо, ще сама про себе дбає. Щоправда, вже трохи зір підводить.
***
З такою поважною датою ювілярку прийшли привітати Білківський сільський голова Василь Зейкан та начальниця відділу соціального захисту населення сільської ради Ольга Кудрей. Вони вручили їй букет квітів, велику ікону та інший подарунок. З їх вуст лунало чимало щирих побажань, зокрема міцного здоров’я та довголіття. Було видно, що жінка раділа гостям і дуже охоче ділилася власними спогадами з головою громади, особливо чимало говорила про роботу в сфері медицини.

З ювілеєм Вас, Маріє Василівно!