Вчитель, керівник, лідер змін: 43 роки в освіті🎓

ℹ️Слобожанська громада відзначила Валентину Миколаївну Полупанову – людину, яка присвятила школі майже все своє доросле життя. Для Валентини Миколаївни освітній простір став не просто місцем роботи, а домом, де ростуть маленькі особистості. Їй присвоїли звання «Почесний громадянин Слобожанської громади» – відзнаку, що символізує щиру вдячність сотень родин.

Педагогіка як внутрішній компас

У шкільному середовищі працюють різні люди: одних приводить доля або обставини, інші ж обирають педагогіку серцем. Валентина Миколаївна належить саме до тих, хто приходить у професію за покликом.
Її шлях почався у 1982 році, коли молода вчителька після Глухівського педагогічного інституту вперше зайшла до класу. Це був момент, після якого Валентина вже не уявляла себе поза школою. Робота з наймолодшими вимагала терпіння, гнучкості та уважності до дрібниць, і вона мала ці якості від природи. З роками вони тільки зміцніли.

Для Валентини Миколаївни 🏬школа – не про уроки за розкладом. Це простір, у якому дитина має відчувати себе у безпеці та отримувати підтримку дорослих. Педагог завжди наголошує: кожен учень – це окрема історія, і вчитель повинен не підганяти дитину під рамки, а допомагати їй розкриватися у власному темпі. Саме тому освітній стиль Валентини Миколаївни побудований на довірі та індивідуальному підході.
Вересень для неї – як нова глава книги. Кожен клас – нова історія, нові характери, нові очі, що дивляться на світ по-своєму. І цю унікальність вона не просто помічала – вона берегла і підтримувала.

Керівництво, яке створює культуру ❤довіри

У 2001 році Валентина Миколаївна стала директором. Але її кабінет ніколи не був місцем, де ухвалюють рішення виключно «зверху». Двері директора завжди були відчинені для порад, обговорень або просто для того, щоб підтримати колег у складну хвилину.
Поступово змінювалася і школа: 📈зростало відчуття єдності колективу, з’явилися нові підходи. Вчителі відчували підтримку й мали право пропонувати власні ідеї – саме тому інновації тут природно впліталися в освітній процес.

За роки керівництва Валентини Полупанової школа стала майданчиком для нових освітніх методик та отримала статус навчальної платформи Дніпровської академії неперервної освіти. За цими досягненнями стоїть щоденна робота директора закладу: пошук ідей, професійні 💬дискусії та постійне оновлення практик. Окрема увага приділялася створенню сучасного освітнього середовища: від меблів до безпечного зонування приміщень.

Школа і громада – єдина 👥спільнота

Попри навантаження, Валентина Миколаївна завжди була активною частиною життя громади. Протягом багатьох років вона обиралася депутатом, була членом виконкому та долучалася до громадських ініціатив. Для Валентини Полупанової школа ніколи не була «окремою сферою» – вона нерозривно пов’язана з життям 📍селища.

Особливу увагу Валентина Полупанова приділяє взаємодії з батьками, вважаючи їх партнерами у вихованні 📍дітей. Це не формальні зустрічі, а можливість спільно будувати довіру. Батьки знають: у цій школі їх чують.

Визнання, яке має людське🙂 обличчя

За роки роботи Валентина Миколаївна отримала чимало професійних ⭐нагород: відзнаки «Відмінник освіти України», імені Василя Сухомлинського та «Педагогічний олімп України», а також нагороди обласного рівня. У 2025 році їй присвоєно звання «Почесний громадянин Слобожанської громади».
Проте найбільшим визнанням для неї залишаються випускники, які повертаються до закладу через роки, та вчителі, які працюють пліч-о-пліч в атмосфері поваги.

Людина, яка створює 🗺середовище

Є керівники, які просто стежать за процесами, а є ті, хто створює атмосферу, у якій хочеться бути, працювати, рости. Валентина Миколаївна – саме така. Вона не просто організовує роботу – вона формує культуру, у якій важливі щирість і партнерство. Завдяки таким особистостям щодня твориться справжня історія громади.