Соціальне сирітство в Україні є наслідком неналагодженої державної політики підтримки сімей, а не виключно результатом втрати батьків.

Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов.

Він зазначив, що значна частина дітей потрапляє до системи опіки не через втрату чи відмову батьків, а через бідність, складні життєві обставини та відсутність доступних соціальних програм у громадах. Держава зазвичай втручається вже після вилучення дитини з родини, коли криза набула незворотного характеру.

В Україні 64 тис. дітей мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Водночас понад 43,4 тис. з них виховуються під опікою родичів, переважно бабусь і дідусів, які здебільшого є малозабезпеченими, та часто залишаються без системного соціального супроводу та підтримки.

За словами Ігоря Терехова, інвестиції в раннє виявлення сімей у складних життєвих обставинах та їхня підтримка є значно ефективнішими за утримання інтернатної системи.

«Соціальне сирітство починається там, де держава не підтримала сім’ю вчасно, і закінчується роками життя дитини в закладі – без статусу, без вибору і з мінімальними шансами на нормальне майбутнє. Це не трагедія окремих сімей, а системний провал державної політики», – підсумував Ігор Терехов.