🕯️ Світла пам’ять Герою — Бугерку Віталію Францовичу 🕯️

Бугерко Віталій Францович народився 17 квітня 1976 року в селі Стара Гута Дунаєвецького району у родині Франца Гнатовича та Броніслави В’ячеславівни.

З дитячих років був працьовитим і відповідальним. Навчався у Старогутянській школі, після чого здобув професію в ВПУ села Балин. Працював трактористом, помічником комбайнера, згодом — сезонним кочегаром у Старогутянській ЗОШ І–ІІІ ступенів.

У квітні 2024 року Віталій став на захист України. Пройшов військову підготовку у місті Кам’янець-Подільський, служив в інженерно-технічних військах, виконував бойові завдання на Донеччині. З 19 січня 2025 року був призначений гранатометником десантно-штурмового взводу.

24 січня 2025 року Віталій зник безвісти поблизу населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області під час виконання бойового завдання.

До останнього жила надія…
В серцях рідних, у молитвах матері, у сльозах дружини, у поглядах дітей.
Та, на жаль, вона не здійснилася і стала трагічною реальністю.

Віталій повернувся додому на щиті.
Сьогодні ми схилили голови перед його подвигом і провели Героя в останню путь.
Сльози не висихають, біль не вщухає, а порожнеча від втрати назавжди оселилася в серцях близьких.

У Віталія залишилися мати, дружина, троє дітей та двоє онуків.
Нехай Господь дасть їм сили пережити це невимовне горе.

🕊️ Щирі співчуття родині, близьким, друзям та всій громаді.
🕯️ Світла пам’ять і вічна слава Захиснику України.
Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті, у нашій свободі, у нашій вдячності.