Війна забрала життя воїна, але не зламала нашу пам’ять

Маневиччина прийняла у свої обійми тіло ще одного відважного воїна, який віддав своє життя за Україну, за кожного з нас… Біль утрати огорнув серця земляків, адже війна знову забрала світлу, щиру людину, справжнього сина своєї Батьківщини.
Петренко Андрій Георгійович народився 1984 року в селі Строганівка Чаплинського району Херсонщини, територія якої нині перебуває під окупацією ворога.

У 2021 році після смерті матері Андрій переїхав до батька Георгія Васильовича у село Новосілки. Працював у місцевому агропідприємстві. Добрий по натурі, веселий, простий — таким його запам’ятають назавжди мешканці села.

Бачивши, як ворог нищить українську землю, Андрій став до лав Збройних Сил України. Під час служби перебував на найгарячіших напрямках, де точилися найжорстокіші бої.
На жаль, виконуючи бойове завдання на Харківщині, водій кулеметного взводу піхотного батальйону Андрій Петренко, відданий військовій присязі на вірність українському народові, загинув, захищаючи свободу і незалежність держави. Деякий час він вважався зниклим безвісти.

Учора та сьогодні жителі громади зустрічали солдата навколішки, з вдячністю та глибокою шаною. Чин похорону звершили у храмі Великомученика Пантелеймона.
Тремтіння свічок, спільна молитва, слова подяки та смутку — усе це стало свідченням того, якою дорогою ціною виборюється мирне життя української держави.

Андрій Георгійович обрав шлях, що вимагає мужності та самопожертви, і пройшов його гідно. З усіма військовими почестями мужнього Захисника поховали на місцевому кладовищі.
Висловлюємо щирі слова жалю рідним та близьким полеглого Героя. Вічна та світла пам’ять Захиснику України.