ПОДІЛЬЩИНА В ЖАЛОБІ.

«На щиті» додому повертається наш земляк, мужній та незламний Захисник України – Ярослав Олександрович Слюсар. Він героїчно загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, 29 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Любимівка Курської області.

Герой до останнього подиху був вірний військовій присязі, виконуючи девіз прикордонників – «Перший з честю!»

Із осені 2024 року Ярослав вважався безвісти зниклим. Рідні вірили, що він повернеться додому, обійме своїх близьких, усміхнеться рідній донечці… На жаль, не судилося. Війна забрала у Ярослава найдорожче – життя.

ДОВІДКОВО ПРО ГЕРОЯ:

Ярослав Олександрович Слюсар народився 22 листопада 1998 року в місті Котовськ (нині — місто Подільськ). Навчався у загальноосвітній школі №3 (нині – ліцей №3), згодом – у ДНЗ «Подільський професійний ліцей». У дорослому житті працював на різних підприємствах як в Україні, так і за кордоном.

Після повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Ярослав добровільно вступив до лав Другого прикордонного Подільського загону. Проходив службу на Донеччині, Сумщині та Курщині – у зонах активних бойових дій.

Він був доброю й щирою людиною, люблячим батьком для своєї маленької донечки, надійною опорою та підтримкою для родини. Вірний друг і побратим, Ярослав говорив небагато, але його слово завжди було твердим і щирим. Друзі та рідні згадують його як людину, яка ніколи не засудить, а завжди зрозуміє; як того, поруч із ким хотілося жити наповну. Навіть у найскладніші моменти він дарував іншим світло – від нього йшла особлива життєва сила.

У Ярослава залишилися чотирирічна донечка, дружина та батьки. Їхній біль ніколи не згасне, але через усе життя вони пронесуть безмежну любов і світлу пам’ять про найдорожчу людину.

Його сміх, його світло і любов до життя назавжди залишаться з нами. Бо такі люди, як Ярослав, не зникають — вони живуть у наших серцях і спогадах.

Подільська громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким Ярослава. Поділяємо ваш біль і сумуємо разом із вами.
Вічна пам’ять і слава Герою.