Сьогодні минає два роки від дня, коли наша громада втратила свого Захисника — Володимира Засадного, людину великого серця, щирої душі та незламної любові до України.

Володимир народився 16 вересня 1973 року у селі Куличків. Навчався у Куличківській та Великомостівській школах, закінчив Угнівське професійно-технічне училище. Любив техніку, працю, умів створювати затишок і красу в домі. Працював єгерем у Куличківському лісництві, на промислових підприємствах, допомагав людям — нікому не відмовляв.

Він був турботливим чоловіком, батьком і дідусем по серцю, дбав про родину, поважав старших, щиро любив своїх односельчан. Його пам’ятають за доброту, працьовитість і руки, які вміли все.

У лютому 2023 року Володимир добровільно став до лав Збройних Сил України, бо вірив, що Перемога — найважливіше. На фронті побратими стали його родиною. Він витримував надлюдські навантаження, дбав про інших, навіть про тварин, які потерпали від війни.

Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, він повертався на позиції, бо знав — там його чекають.

🕯 11 січня 2024 року Володимир Засадний загинув під час виконання бойового завдання поблизу Роботиного Запорізької області.

Він нагороджений Орденом «Полеглого воїна» та удостоєний звання Герой Великомостівської територіальної громади.

Світла пам’ять Захиснику.
Він жив по совісті. Боровся з любові. Загинув за Україну.
🕯 Вічна шана і вдячність