Сьогодні, 12 січня, минає перша річниця з дня загибелі Богдана Рудого. Рік болю. Рік тиші, яку залишив після себе Герой.

Богдан загинув, внаслідок ураження ворожими FPV-дронами. Загинув, тримаючи оборону нашої землі, відстоюючи її незалежність, свободу, майбутнє кожного з нас. Його серце перестало битися там, де щодня стикаються життя і смерть, де кожен крок — це ризик, а кожне рішення — подвиг.

Для побратимів він був опорою. Для рідних — любов’ю і гордістю. Для України — Героєм, який без вагань став на її захист. Його шлях — це шлях мужності, гідності й самопожертви.

Ми схиляємо голови в пошані до Богдана. Ми несемо крізь час його ім’я. Пам’ять про нього назавжди в наших серцях та словах. Вічна слава Герою.